Хаккода
Гори Хаккода (яп. 八甲田山 Хакко:да-сан) — гірський хребет в Японії, розташований на південь від міста Аоморі у північній частині острова Хонсю. У хребет входить близько двох десятків стратовулканів і вулканічних куполів[1], сформованих переважно андезитами, дацитами і базальтами[2][3]. В історичні часи не відбувалося виверження вулканів, хоча зафіксована невелика фреатична активність (викид пари, води, каменів і попелу). Вулкани складають дві групи, північну і південну. Обидві сформувалися в плейстоцені, але південна група за оцінками геологів старіша[4]. Найвищою точкою хребта є вулкан О-даке висотою 1585 м. До рівня 1300 метрів[5] гори Хаккода покриті лісом упереміш з вересовими пустками, далі починається альпійський пояс. Є високогірні ставки і болота. Взимку в горах випадає багато снігу[6], що приваблює лижників[7][8]. Біля підніжжя гір Хаккода розташовано декілька онсенів (гарячих джерел)[6]. Разом з озером Товада і долиною річки Оірасе гори Хаккода утворюють національний парк Товада-Хатімантай.
Хаккода | ||||
| ||||
40°39′22″ пн. ш. 140°52′51″ сх. д. | ||||
Країна | Японія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Префектура Аоморі | |||
Система | 100 Famous Japanese Mountainsd | |||
Тип | гірський хребет і volcanic groupd | |||
Висота | 1584 м | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
Global Volcanism Program | 283280 | |||
GeoNames | 2130190 | |||
Хаккода Хаккода (Японія) | ||||
Хаккода у Вікісховищі |
Список вершин
|
|
Події
У січні 1902 року в гори Хаккода на навчання вирушило 210 солдатів 5-го піхотного полку 8-ї дивізії імператорської армії. Японці планували війну з Російською імперією і хотіли набратися досвіду для армійських операцій в холодному і сніжному кліматі, з яким вони очікували зіткнутися в Сибіру і Маньчжурії. Навчання закінчилися катастрофою, оскільки непідготовлені солдати, в яких не було лиж, потрапили в снігову бурю і заблукали. Вибратися з глибокого снігу вони не зуміли, і за кілька днів 199 осіб замерзло на смерть[10]. Пошукові групи, що відправилися прочісувати район, урешті-решт натрапили на капрала Фусаносуке Ґото (яп. 後藤房之助), а потім і на решту тих, хто вижив. Після їхнього порятунку протягом 10 тижнів проводився пошук тіл і покинутого обладнання[11]. Капралові Ґото, першому з виявлених рятувальниками уцілілих солдатів, у 1906 році був вставлений пам'ятник[9]. У 1971 році письменник Дзіро Нітта описав загибель японського полку в напівдокументальній книзі «Смертельні поневіряння в горах Хаккода» (яп. 八甲田山死の彷徨 Хакко:да-сан сі но хо:ко:)[12], за якою через шість років був знятий фільм «Гори Хаккода» (яп. 八甲田山)[13].
У 1997 році в горах на навчаннях загинуло ще троє солдатів, які надихалися вулканічними випарами[4].
Примітки
- Alexander E. Gates, David Ritchie. The Encyclopedia of Earthquakes and Volcanoes. — Infobase Publishing, 2009. — С. 103. — 346 с. — BookSources/9780816072705 ISBN 9780816072705.
- Hakkoda Caldera. Quaternary Volcanoes of Japan. publisher = National Institute of Advanced Industrial Science and Technology. 2006. Архів оригіналу за 19 грудня 2012. Процитовано 12 лютого 2013.
- Hakkoda-san. Quaternary Volcanoes of Japan. publisher = National Institute of Advanced Industrial Science and Technology. 2006. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- Hakkoda Group. Global Volcanism Program. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- Paul Hunt. Hiking in Japan: An Adventurer's Guide to the Mountain Trails. — Kodansha International, 1988. — С. 172–175. — BookSources/0870118935 ISBN 0-87011-893-5.
- Jan Dodd, Simon Richmond. The Rough Guide to Japan. — Rough Guides, 2001. — С. 289-290. — ISBN 9781858286990.
- Walter Giesen. Japan. — Baedeker, 2012. — С. 547. — ISBN 9783829766173.
- Eiji Kanno, Constance O'Keefe. New Japan Solo. — Kodansha International, 1998. — С. 494. — ISBN 9784770021878.
- 生死の境を抜けて/惨劇の記憶 わずかに (яп.). Архів оригіналу за 27 квітня 2005. Процитовано 7 лютого 2019.
- Charles J. Sanders. Alpine Nippon // Skiing Heritage Journal Jul-Aug 2011 : журнал. — 2011. — Vol. 23, no. 4. — P. 30. — ISSN 1082-2895.
- Michael Weiner. Race, Ethnicity and Culture in Modern Japan. — Routledge, 2004. — С. 339. — ISBN 9780415208543.
- 新田次郎 (яп.). Офіційний сайт міста Сува. Архів оригіналу за 16 грудня 2011. Процитовано 12 лютого 2013.
- Hakkodasan (англ.). IMDb. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2019.
Посилання
- Hakkodasan.. Метеорологічне управління Японії (яп.)
- Hakkodasan. Смітсонівська установа: Global Volcanism Program (англ.)
- Гори Хаккода на вебсайті Метеорологічного управління Японії. (яп.)
- Гори Хаккода на офіційному сайті міста Аоморі. (яп.)