Ханенко Микола Данилович
Микола Данилович Ханенко (16 (6) грудня 1693, Лохвиця — 27 січня (7 лютого) 1760, Глухів) — політик і державний діяч Гетьманщини, генеральний хорунжий в 1741—1760 роках, дипломат, мемуарист, двоюрідний внук гетьмана Михайла Ханенка і син полковника Данила Ханенка, учасник елекції (обрання) 22 лютого 1750 р. гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського у Глухові.
Микола Ханенко | |
---|---|
Народився |
16 (6) грудня 1693 Лохвиця |
Помер |
27 січня (7 лютого) 1760 (66 років) Глухів |
Діяльність | політик, дипломат, мемуарист |
Титул | шляхтич |
Конфесія | православний |
Рід | Ханенки |
Батько | Данило Ханенко |
| |
Біографія
Навчався в Київській Академії, потім у Львові. З 1710 на військовій службі, з 1717 військовий, 1721 — старший військовий канцелярист (помічник генерального писаря), довірена особа гетьманів Івана Скоропадського і Павла Полуботка. У травні 1723 Павло Полуботок вислав Ханенка в складі депутації («від усього малоруського народу») до Петербурґу домагатися дозволу на обрання гетьмана; тут Ханенко разом з Полуботком був ув'язнений у Петропавловській фортеці. В 1726 році Ханенко повернувся в Україну і був призначений суддею Стародубського полку (1727–1738), згодом стародубським полковим обозним. 1735 — 1739 брав участь у російсько-турецькій війні в Криму як наказний стародубський полководець. За військові заслуги 1738 призначений генеральним бунчужним, 1740 член Генерального Суду, а з 1741 генеральним хорунжим і був ним до кінця життя.
Законодавча діяльність
Ханенко працював у «Комісії перекладу і зведення правних книг малоросійських» — кодифікаційній комісії для складання кодексу «Права за якими судиться малоросійський народ» («Права, по которымъ судится малороссійскій народъ») (1728—1743). 1745 — 48 Ханенко знову їздив до Петербурґу з домаганням відновити гетьманську владу в Україні.
За Гетьмана К. Розумовського Ханенко був одним з керівників Генеральної Військової Канцелярії.
Ханенко — мемуарист
Ханенко був високоосвіченою людиною; залишив листування зі своїм сином Василем (частина опублікована в «Чернігівських Губернських Відомостях» (рос. «Черниговских Губернских Ведомостях»), 1852), відомі «Щоденники» (рос. Дневники), що охоплюють події 1719 — 1754, цінне джерело до історії України («Дневник» за 1727 — 52 pp. надрукований у КСт. 1883 — 84 й окремо, К. 1884; «Дневник» за 1719 — 21 pp. і «Партикулярний журнал» за 1754 теж опублікований у КСт. 1896; «Дневник» за 1732 — 33 — у «Черниговских Епархиальных Известиях», 1865; «Діаріуш или журнал» за 1722 видав О. Бодянський у «Чтениях», 1858, І).
Ханенко залишив багатий архів з цінними історичними матеріалами: україно-московські договори (так звані «гетьманські статті»), конституції польських сеймів, укази царського уряду XVII — XVIII століть, службові й родинні папери, рукопис «Краткое описание Малороссийского края», Бендерська конституція 1710 року.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Щоденник генерального хорунжого Миколи Ханенка (1719—1754 рр.)
Посилання
- Ханенко М.Д. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Ханенко Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1997. — 1000 екз.