Ханніков Микола Георгійович

Микола Георгійович Ханніков (нар. 4 (16) грудня 1896(18961216) — пом. 29 квітня 1948) — радянський державний діяч, працівник органів НКВС, генерал-лейтенант, один з ініціаторів створення футбольної команди Динамо (Київ) і гравець першого складу команди 1927 року.[1]

Ханніков Микола Георгійович
рос. Николай Георгиевич Ханников
Народився 4 (16) грудня 1896
Орловська губернія, Російська імперія
Помер 29 квітня 1948(1948-04-29) (51 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність військовий керівник
Заклад Російський імператорський флот, Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР і Міністерство державної безпеки СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-лейтенант
Нагороди

Життєпис

Народився в Орловскій губернії в родині штукатура, росіянин.

Освіта — нижня, закінчив 2 класи сільської школи в Малоархангельському повіті.

Від червня 1907 до листопада 1911 — паркетник в місті Миколаєві.

Листопад 1911 — вересень 1916 — паркетник на Миколаївському суднобудівному заводі «Наваль».

З вересня 1916 року — матрос канонерського човна К-15 Чорноморського флоту (Російський імператорський флот).

Грудень 1917 — квітень 1918 — рядовий летючого загону Миколаївського флотського екіпажу.

Квітень 1918 — липень 1918 — розвідник-підривник контррозвідувального підривного загону Курського відділення інформбюро радянської України.

Липень 1918 — жовтень 1918 — співробітник відділення військової контррозвідки в містечку Зерново Орловської губернії.

1918 року вступив у ВКП(б).

Від жовтня 1918 року — служба в ВЧК.

Працював старшим оперативним комісаром Одеського губернського ЧК, уповноваженим і завідувачем Білоцерківським повітовим секретним підвідділом Київської губернської ЧК.

З 1920 року — начальник військово-контрольного пункту Дніпровської військової флотилії, помічник начальника ЧК Морської експедиційної дивізії.

1920—1921 — начальник Особливого відділу ВЧК 9-ї дивізії внутрішньої служби.

1921—1923 — помічник начальника відділу Повноважного представництва ВЧК при РНК РРФСР по Криму, начальник Славутського, Городницького, Пищівського прикордонних особливих пунктів.

Від березня 1923 року — помічник начальника відділення Київського окружного відділу ДПУ.

1927 року став одним з ініціаторів створення футбольної команди Динамо (Київ).[2] Спортсмен-чекіст як гравець-аматор був у складі команди 1927 року недовго,[3] але увійшов до історії легендарного в майбутньому клубу як один з ініціаторів його створення.[4][1]

В подальшому до квітня 1934 року — начальник Проскурівського відділення дорожно-транспортного відділу (ДТВ) ОДПУ, старший уповноважений, начальник 4-го відділення ДТВ ОДПУ Південно-Західної залізниці, начальник Морського транспортного відділу в Одесі.

Від 10 травня 1934 року — начальник 2-го відділу Економічного управління (ЕУ) ДПУ при РНК Української РСР.

Від 9 вересня 1935 року — начальник Криворізького міського відділу НКВС.

Від 11 квітня 1937 року — у розпорядженні НКВС УРСР.

Від 15 серпня 1937 року — начальник Управління НКВС Зейської області Далекосхідного краю.

Від 25 жовтня 1937 року в НКВС–МГБ СРСР.

19.07.1941 — заступник начальника особливого відділу НКВС Північно-Західного фронту, старший майор державної безпеки.

Був тимчасово виконувачем обов'язків начальника 11-го відділення 5-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.

Від березня до серпня 1938 року — начальник відділення 2-го управління НКВС СРСР.

1938—1939 — заступник начальника Особливого відділу НКВС Північно-Кавказького військового округу.

1939—1940 — заступник начальника Особливого відділу НКВС Ленінградського військового округу.

Від липня 1941 року — начальник Особливого відділу НКВС Північно-Західного фронту.

З жовтня 1941 до жовтня 1943 року — начальник Особливого відділу НКВС/УКР СМЕРШ Калінінського фронту.

З жовтня 1943 — начальник УКР СМЕРШ 1-го Прибалтійського фронту / Прибалтійського військового округу.

Від 2 квітня 1947 року — начальник 2-го управління 3-го Головного управління МДБ СРСР.

Пішов з життя в Москві 29 квітня 1948 року.

Звання

Примітки
  1. Буряк Леонид: Горячие точки поля (1985)(англ.)
  2. Історія «Динамо Київ» 1927—1945
  3. Журнал «Дніпро», № 1, 1969
  4. 1927-й, он первый самый…(рос.)

Джерела

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.