Харитоненко Іван Герасимович
Іва́н Гераси́мович Харито́ненко (7 жовтня 1822, с. Нижня Сироватка, Харківська губернія, Російська імперія (нині Сумщина, Україна) — 30 листопада 1891, Суми, Харківська губернія, Російська імперія) — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат з роду Харитоненків. Належав до найбагатших власників цукрових заводів в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл. синдикату рафінадних цукрозаводчиків. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок медфакультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці тощо.
Харитоненко Іван Герасимович | |
---|---|
рос. Ива́н Гера́симович Харито́ненко | |
Народився |
25 вересня (7 жовтня) 1820 Нижня Сироватка, Верхньосироватська волость, Сумський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
Помер |
30 листопада (12 грудня) 1891 (71 рік) Суми, Харківська губернія, Російська імперія |
Поховання | Петропавлівське кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | бізнесмен |
Діти | Харитоненко Павло Іванович |
Передісторія
Маленьке повітове провінційне місто Суми, яке з 10 300 мешканців у 1850 виросло до 50 400 у 1915 своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності торгового будинку «Харитоненко з сином». Більшість цукрових заводів Сумщини, які раніше належали окремим поміщикам, невдовзі після реформи 1861 року, перейшли в руки двох великих промисловців і цукрозаводчиків краю: Терещенка і Харитоненка. Засновником його був Іван Герасимович Харитоненко — особа неординарна, яка залишила в історії міста і в пам'яті його жителів значний слід.
Життєпис
Народився в селі Нижня Сироватка, Сумський повіт, Харківська губернія у багатодітній родині купця, військового обивателя Герасима Омеляновича. Був названий на честь померлого раніше у дитячому віці старшого брата Івана.[1]
Навчався в місцевій церковно-приходській школі, служив конторщиком у бакалійних лавках купців.
Предметом законної гордості торгового будинку «Харитоненко з сином» були ліси, де разом з вирубками проводилися лісокультурні роботи, існували лісорозсадники, вирубані площі засаджувалися цінними породами дерев.
Головна контора торгового будинку «Харитоненко з сином» знаходилася в Сумах. Контори були у Москві, Харкові, Томську, Владивостоці, Туреччині, Персії. Величезні багатства, нажиті за такий короткий строк, щедрість, благодійність Харитоненка та його спадкоємців сприяли процвітанню міста і повіту. У селі Кияниці, що на північ від Сум, побудував родинний палац (див. Палац Харитоненка).
Добродійність
На кошти родини Харитоненків засновано дитячий притулок для дівчат-сиріт, названий в народі «пансионом благородных девиц» за рівень освіти і виховання в ньому, селянський банк, гуртожиток для студентів Харківського університету, реальне училище, церкву в с. Нижня Сироватка, жіночу гімназію, Троїцький собор. Значні кошти виділялися для розширення будівлі Сумського окружного суду, богадєльні біля церкви на кладовищі. Перший бетонний міст у Сумах через річку Сумку був побудований на кошти П. І. Харитоненка у 1910 році, — якраз навпроти головної контори.
При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І. Г. Харитоненка.
Заснував в Сумах дитячу лікарню, виділив гроші для заснування кадетського корпусу. Крім цього були численні пожертвування навчальним закладам, духовенству для роздачі бідним, пенсії, стипендії.
Відзнаки
Заслуги Харитоненка (старшого) у справах комерції, благодійництва гідно оцінені урядом і громадою м. Суми. Іван Герасимович мав чин дійсного статського радника, почесного громадянина м. Суми, почесного попечителя Сумського реального училища, був нагороджений орденами Св. Володимира — ІІІ ступеня і Св. Станіслава — І ступеня.
Примітки
- Магнат и сахарозаводчик Иван Харитоненко. Панорама (ru-RU). 19 жовтня 2012. Процитовано 8 листопада 2017.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Харитоненко Іван Герасимович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.