Харченко Андрій Володимирович

Андрі́й Володи́мирович Ха́рченко (1907(1907), село Федорівка Херсонського повіту Херсонської губернії, тепер Херсонської області 1965, місто Рівне Рівненської області) — радянський діяч органів державної безпеки, генерал-майор, нарком (міністр) внутрішніх справ Таджицької РСР. Депутат Верховної Ради Таджицької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (з 1941 року).

Харченко Андрій Володимирович
рос. Андрей Владимирович Харченко
Народився 1907(1907)
село Федорівка Херсонського повіту Херсонської губернії, тепер Херсонської області
Помер 1965(1965)
місто Рівне Рівненської області
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в бідній селянській родині. У 1919 році закінчив середню школу в селі Федорівці Херсонського повіту Херсонської губернії.

У 1924 році вступив до комсомолу.

У квітні 1921 — вересні 1930 року — їздовий, помічник тракториста, голова колгоспу «Шлях до соціалізму» села Федорівки, голова Федорівської сільської ради на Херсонщині.

Член ВКП(б) з грудня 1929 року.

З вересня 1930 по грудень 1934 року служив у Червоній армії: курсант полкової школи, відповідальний секретар полкового бюро ВЛКСМ, помічник командира роти із політчастини 45-го стрілецького полку 15-ї Сиваської дивізії. У грудні 1934 — лютому 1935 року — секретар партійного комітету військової кооперації 15-ї Сиваської дивізії.

У березні 1935 — травні 1938 року — заступник директора Грейгівської машинно-тракторної станції (МТС) із політчастини Миколаївського району Миколаївської області.

У травні — грудні 1938 року — 1-й секретар Великолепетиського районного комітету КП(б)У Миколаївської (тепер — Херсонської) області.

У грудні 1938 (офіційно 5 березня 1939) — 9 серпня 1939 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Таджицької РСР.

9 серпня 1939 — 26 лютого 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Таджицької РСР.

26 лютого — 31 липня 1941 року — народний комісар державної безпеки Таджицької РСР.

У серпні 1941 — 7 травня 1943 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Таджицької РСР.

7 травня 1943 — 20 грудня 1950 року — народний комісар (міністр) внутрішніх справ Таджицької РСР.

У 1947 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б). У 1950 році закінчив заочно два курси Сталінабадського юридичного інституту Таджицької РСР.

20 грудня 1950 — 29 червня 1953 року — начальник управління Чорногорського виправно-трудового табору МВС СРСР Красноярського краю. У червні 1953 року звільнений із органів МВС.

З червня 1953 по 1954 рік — заступник начальника управління будівництва Комбінату № 16 і начальник будівельного району 1-го головного будівельного управління Міністерства середнього машинобудування СРСР; начальник територіального управління Татспецнафтобуду в місті Альметьєвську Татарської АРСР.

Потім — начальник будівельно-монтажного управління Рівненської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки); головний інженер будівельно-монтажного управління Рівненської облспоживспілки.

Перебував на пенсії у місті Рівному, де й помер після тривалої хвороби в березні 1965 року.

Звання

  • капітан державної безпеки (21.02.1939)
  • майор державної безпеки (14.03.1940)
  • полковник державної безпеки (14.02.1943)
  • комісар державної безпеки (12.05.1943)
  • генерал-майор (9.07.1945)

Нагороди

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.