Харчук Роксана Борисівна

Харчук Роксана Борисівна (28 квітня 1964, м. Київ) — українська письменниця, науковець-літературознавець, педагог, перекладачка, кандидатка філолог. наук, старша наукова співробітниця відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Лауреатка премії ім. О. Білецького, лауреатка державної премії з науки і техніки 2017 р. за роботу «Шевченківська енциклопедія»[1].

Роксана Харчук
Народилася 28 квітня 1964(1964-04-28) (57 років)
м. Київ
Національність українка
Місце проживання м. Київ
Діяльність літературознавець, літературний критик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Конфесія греко-католичка
Діти дочка: Софія
син: Любомир

Дочка письменника Бориса Харчука.

До життєпису

Закінчила полоністику Київського університету ім. Т. Шевченка у 1986. Кандидат філологічних наук (з 1992).

Працює у відділі шевченкознавства Інституту літератури НАН України ім. Т. Шевченка.

В університеті «Києво-Могилянська академія» в 1997—1999 викладала польську мову, у 2006—2008 — курс сучасної української прози.

Перекладає з англійської і польської.

Наукова діяльність

Займалася порівняльними дослідженнями української та польської літератур XX ст., теорією літератури (література соцреалізму, творчість Ю. Яновського), працює над «Шевченківською енциклопедією».

Автор численних статей, які друкувалися у часописах «Дивослово», «Кур'єр Кривбасу», «Слово і час», «Сучасність».

Автор підручника «Сучасна українська проза: Постмодерний період» (2008).

Статті:

  1. Покоління постепохи // Дивослово. — 1998. — № 8.
  2. Талант і його одержавлення (Ю. Яновський) // Самототожність письменника: До методології сучасного літературознавства. — К., 1999;
  3. Семантика Шевченкової метафори // Тарас Шевченко і народна культура. Зб. праць Міжнародної (35-ї) наук. шевч. конференції. — Черкаси, 2004. — Т.1.
  4. Згадуючи Соломію // Спогади про Соломію Павличко. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2006. — С. 321—323.
  5. Імперські й колоніальні етнотипи у творчості Тараса Шевченка // Сучасність. — 2006. — № 3. — С. 92-105.
  6. Катакана Клей — це альтернатива // Дзеркало тижня. — 2006. — 4 берез. — С. 19. Love story від Степана Процюка: [Про новий роман С.Процюка «Тотем»] // Дзеркало тижня. — 2006. — 9 верес. — С. 19.
  7. Метафора Шевченка // Слово і Час. — № 3. — С. 21-36. На захист «чесного сиру» // Кур'єр Кривбасу. — 2006. — № 205. — С. 151—157. — Рец. на кн.: Андрухович Ю. Диявол ховається в сирі. — К.: Критика, 2006.
  8. Проблема прототипу у творчості Тараса Шевченка // Дивослово. — 2006. — № 3. — С. 49-54.
  9. Хранителька післячорнобильської бібліотеки // Кур'єр Кривбасу. — 2006. — № 197. — С. 181—186.
  10. Українська література має жіноче обличчя. У ній ні чорта не заробиш // Країна. — 2011. — № 31(84). — С. 14-15.

Примітки
  1. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 138/2018 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.