Хасдай Крескас

Хасдай Крескас
кат. Hasdai Cresques
Єврейська філософія
Народження 1340 (?)
Барселона
Смерть 1410 (1411?)
Сарагоса
Громадянство (підданство)  Арагонське королівство
Знання мов
  • каталанська[1], арагонська мова і іврит[1]
    • Ім'я при народженні Хасдай бен Юда Крескас
    івр. חסדאי קרשקש‎, ісп. Hasdai Crescas, кат. Hasdai Cresques
    Діяльність
  • богослов, рабин
    • Значні ідеї твердження про нескінченність
    Вплинув Йосеф Альбо, Іцхак бен Шешет (РІВАШ) Перфет
    Зазнав впливу
  • Аристотель, Маймонід, Микола Орезмський, Дунс Скот, Ніссим бен Реувен Геронді (РАН)
    • Вчителі Nissim of Geronad і Jonah de Maistred
    Відомі студенти Isaac ben Sheshetd, Joseph Albod, Abraham ben Judah Leond і Joseph ibn Habibd
    Визначний твір
  • Or Adonaid
    • Конфесія юдаїзм[2]
    Родичі Hasdai ben Judah Crescasd
     Хасдай Крескас у Вікісховищі

    Хасда́й бен Юда́ Кре́скас (лат. Crescas, івр. חסדאי קרשקש‎, кат. Cresques, 1340 Барселона — 1410 (1411?), Сарагоса) — філософ, теолог, державний діяч та голова іспанського єврейства в XIV столітті[3]. Рабин Сарагоси, він був широко відомий також серед християнських європейських філософів. Виступав на захист чистого юдаїзму, незалежного від Аристотеля і заснованого більшою мірою на духовній і емоційній стороні людини. Біографами оцінюється як один з найбільш самобутніх єврейських і взагалі середньовічних філософів. Новаторські погляди Крескаса на нескінченність і природу, простір і час сприяли антиаристотелевському перевороту в натурфілософії, завдяки якому з'явилася можливість створення нової фізики — класичної механіки[4][5].

    Біографія
    Єврейський квартал в Барселоні, де народився Крескас. Вид на синагогу.

    Раббі Хасдай бен Юда Крескас народився близько 1340 року в родині спадкових вчених євреїв у Барселоні. Можлива етимологія прізвища Crescas — від латинського дієслова «crescere» («рости, підніматися, процвітати»). Батька звали Юда, мати Регіна. У них був ще один син, Шмуель, і дочка Венгес. У передмові до книги «Світ Божий» Крескас приводить свою генеалогію: «Хасдай син Юди, сина Хасдая, сина Юди, сина Хасдая, сина Юди». У Каталонії людина брала як прізвище ім'я свого батька, так що батька Хасдая звали Юда івритом та Крескас каталонською. Дід, Хасдай бен Юда Крескас («Старший»), був відомим рабином[6], його респонси багаторазово цитуються Іцхаком бен Шешет Перфетом (РІВАШ)[P 1][P 2][7]. Крескас навчався у відомого рабина Ніссіма бен Реувен Геронде (відомого під акронімом РАН), програма занять включала філософію. Сам РАН теж вивчав філософію, в тому числі вже був знайомий з ідеями Герсоніда і Вільяма Оккама. Крескас став улюбленим учнем РАНа, майже сином, а Реувен, син РАНа, називав його братом. Деякі історики вважають[8], що згаданий Реувен одружився з Венгес, сестрою Хасдая Крескас.

    У Барселоні Крескас зав'язав довголітню дружбу з Іцхаком бен Шешет (РІВАШ) Перфетом, їх називали «двоє великих з Каталонії», а самі вони в листах називали один одного братами. РІВАШ писав спільно з Крескасом з таких важливих приводів, як конфлікт навколо посади рабина Франції[6][P 3][P 2]. Разом вони створили фонд для вивчення Тори і підтримки євреїв, постраждалих від переслідувань в Іспанії[6]. Крескас деякий час виконував обов'язки рабина Барселони, де одружився з дівчиною на ім'я Тольрана, і у них народився син, якого, швидше за все, назвали Юда або Крескас. Хасдай Крескас взяв участь у поетичному змаганні єврейських поетів Барселони і Жерони 1370 року[3], для змагання написав молитовну поему в жанрі івр. «סליחות»‎ (slikhot, благання про прощення), в якій просить Бога про перемогу над «ворогом» (дурне спонукання або матерія).

    «Євреї виходять з синагоги». Малюнок з Пасхальної Хаггади, випущеної близько 1350 року в Сарагосі або Барселоні

    Крескас цікавився також кабалою, про що збереглися свідчення в анонімних кабалістичних манускриптах, а також його власний твір про сенс молитви кадіш.

    У багатьох джерелах повідомляється, що через інтриги ворогів Крескас провів у в'язниці частину 1378 року за звинуваченням в оскверненні гостії[3][9]. Інші джерела говорять про ув'язнення на п'ять місяців у 1373 році[10][K 1]. У 1383 році брав участь у переговорах про відновлення єврейських привілеїв з Педро IV, королем Арагона[3]. Після його смерті весь період з 1387 року по 1396 рік Крескас був радником короля і королеви Арагону Хуана Першого і Віоланти і був вхожий в їх палаци в Барселоні і Сарагосі. Королева Віоланта, уроджена француженка, любила науки і мистецтва і заохочувала їх розвиток, у чому брав участь і Крескас. Серед титулів, якими королівське подружжя називали Крескаса, — магістр і кат. «juheu de casa nostra» (придворний єврей). РІВАШ був рабином Сарагоси з 1370 по 1385, після чого переїхав до Валенсії, а Крескас з дозволу короля переїхав до Сарагоси, щоб зайняти там посаду рабина. Там він познайомився з секретарем короля, представником раннього гуманізму Бернат Метже, автором поеми «Сон», і, можливо, мав на нього вплив. Принаймні з 1389 року й до самої смерті Крескас офіційно займав пост рабина Сарагоси і був визнаний королівською владою як суддя євреїв Арагона, згідно з деякими джерелами був рабином всього Арагону[6].

    1391 року внаслідок антиєврейської християнської пропаганди і раптової смерті короля Кастилії територією сучасної Іспанії прокотилася хвиля погромів. Перестали існувати цілі єврейські громади, перед вибором — хрещення або смерть — багато євреїв воліли померти в ім'я віри, невеликій кількості вдалося втекти, а більшість змушені були прийняти хрещення. Відчайдушний опір євреїв в деяких місцях було зламано, що не дивно, — в Барселоні, наприклад, вони становили менше 10 % населення. Були випадки самогубств і вбивств членів сім'ї, щоб лише уникнути хрещення. Погроми поширилися і на Арагон. У Сарагосі лише завдяки присутності короля вдалося уникнути погромів, але в Барселоні вони відбулися. Незважаючи на лист короля Хуана I проти погромів, в якому особливо підкреслювалося, що треба захистити родину «нашого придворного єврея і радника Крескаса», єдиний син Крескаса віддав життя за віру в Барселоні у віці двадцяти років, не доживши до запланованого весілля[10]. Зберігся запис Реувена, сина РАНа, в якому говориться, що Крескасу вдалося врятувати Реувена і його сім'ю[11]. Хід погромів відображений в посланні Крескаса євреям Авіньйона.[12][6]. Можливо, вибір саме Авіньйона як адреси був пов'язаний з переговорами з Римським Папою, що знаходився тоді в цьому місці. Король і Крескас, мабуть, сподівалися, що римський папа заборонить погроми. Деякі джерела стверджують, що Крескас організував в Сарагосі загони самооборони, посилені найманими солдатами[13].

    Примітки
    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Jaume Riera i Sans Literatura en hebreu dels jueus catalans — Barcelona City Hall, 1974.
    3. Крескас Хасдай // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    4. W.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas, 2010, с. 54.
    5. Max Jammer. Концепции пространства = Concepts of Space. — 3. — NY : Dover Publications, 1994. — С. 74,76-81,84,88-90. — ISBN 978-0486271194.
    6. Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = івр. אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל‎, івр. Encyclopediya letoldot gdolei Israel‎. — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549—558.
    7. Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = нім. Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — С. 78.
    8. Dr. Jaume Riera i Sans
    9. Oxford companion to philosophy. «Hasdai ibn Crescas» (англійською). Процитовано 28 січня 2011.
    10. івр. אנציקלופדיה יהודית (Da'at. Еврейская интернетная энциклопедия)‎
    12. Крескас, Хасдай бен-Авраам Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine. в «Еврейской Энциклопедии Брокгауза и Эфрона»
    13. Сарагоса // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    14. W.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas, 2010, Chapter 2 «1391».

    Коментарі
    1. Професор Воррен Харві в приватному повідомленні стверджує, що королівська влада позбавила тимчасово свободи групу рабинів, щоб вони могли вирішити якесь складне судове питання, і це не було тюремним ув'язненням

    Первинні джерела
    2. РІВАШ, Сбірник респонсів[недоступне посилання з травня 2019]
    4. RIVASH, 1547, Респонса 269.
    5. RIVASH, 1547, Респонси 269, 287, 290, 331, 372, 374, 376, 379, 380, 385, 387, 388, 394, 395, 447 та інші.

    Література
    • Хасдай Крескас, с примечаниями р. Ицхака Шейлата. Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / Текст выправлен раввином Шломо Фишером по рукописям и старым изданиям. — Єрусалим : івр. סיפרי רמות (Sifrei Ramot)‎, 5750 (1990). — 712 с. — ISBN 5-93273-101-X.(івр.)
    • Колетт Сират. История средневековой еврейской философии. — 1-е изд. — Иерусалим-М. : Гешарим-Мосты культуры, 2003. — Т. 1. — 712 с. — ISBN 5-93273-101-X.
    • О влиянии на Спинозу Крескаса см, в частности, Wolfson H. The Philosophy of Spinoza. Cambridge, Mass.: Harvard University, 1948. Р. 264—295; Waxman M. The Philosophy of Don Hasdai Crescas. New York, 1920.
    • Нечипуренко В. Н. Еврейская философия и каббала: Сефер Йецира; 32 пути Мудрости; Объяснение десяти сефирот рабби Азриэля из Жероны (новые переводы с древнееврейского). — 1-е изд. — Ростов н/Д : Изд-во Юж. федер. ун-та, 2007. — С. (Философия Крескаса — с. 173—221; Крескас и Спиноза — 222—251).
    • Хасдай Крескас, перевод на английский: Даниэль Ласкер (Lasker Daniel J.). «івр. ביטול עקרי אמונת הנוצרים‎", англ. перевод «англ. The Refutation of the Christian Principles.». — 1-е изд. — New York : SUNY Press, 1992.(англ.)
    • Tony Lévy. Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Статья «Hasdai Crescas». — 1-е изд. — Berlin Heidelberg New York : Springer-Verlag, 2008. — Т. 1. — 712 с. — ISBN 978-1-4020-4425-0_8630.(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Physics and Metaphysics in Hasdai Crescas. Amsterdam Studies in Jewish Thought. — Amsterdam : J.C. Gieben, 1998. — Т. 1. — 168 с. — ISBN 978-9050633475.(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Рабби Хасдай Крескас = רבי חסדאי קרשקש. — Иерусалим : Центр им. Залмана Шазара по еврейской истории, 2010. — 183 с. — ISBN 978-965-227-271-3.(івр.)
    • Harry Austryn Wolfson. Критика Аристотеля у Крескаса: проблемы аристотелевской физики в еврейской и арабской мысли = Crescas' Critique of Aristotle: Problems of Aristotle's Physics in Jewish and Arabic philosophy. — 1929. — 113 с. — ISBN 0674175751.[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
    • Harry Austryn Wolfson. Крескас про проблему Божественних атрибутів = Crescas On The Problem Of Divine Attributes. — Nabu Press, 2010. — 108 с. — ISBN 1146116780.(англ.)
    • Ицхак Хайнеман. Перевод с иврита: И. Векслер, Л. Китросский. Смысл заповедей = טעמי מצוות (Ta'amei Mitzvot). — Иерусалим : Амана, 1995. — С. 105-117.(івр.)
    • Элиезер Швайд. Введение к «Книге Основ» рабби Йосефа Альбо. — Иерусалим : Амана, 1993. — С. 15-17.
    • Авиезер Равицки. Пасхальная проповедь рабби Хасдая Крескаса и исследования его философского учения = דרשת הפסח לרבי חסדאי קרשקש ומחקרים במשנתו הפילוסופית. — Иерусалим : Publications of the Israeli Academy of Sciences and Humanities, 1988. — 268 с. — ISBN 965-208-084-5.(івр.)
    • Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל (Encyclopediya letoldot gdolei Israel). — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549-558.(івр.)
    • Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — 83 с.
    • Mauro Zonta. Два замечания о еврейских источниках у Джиованни Пико и Джордано Бруно // Rinascimento. — 2000. — Т. 40, № A.51,s.2. — С. 143-156.(італ.)
    • Хасдай Крескас, предисловие и примечания Иегуды Айзенберга. Главы о сотворении Мира // Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / С предисловием и примечаниями. — Єрусалим : івр. הצאות השכל (Hatsa'at Hashkel)‎, 1980-1981. — 47 с.(івр.)
    • ריבש (RIVASH). Сборник респонсов = שות. — Константинополь, 1547. — 606 с.(івр.)
    • Шломо Пинес, перевод с иврита Софьи Копелян. Схоластика Фомы Аквинского, учение Хасдая Крескаса и его предшественников // Иудаизм, христианство, ислам. Парадигмы взаимовлияния = תומס אקוינס ומשנתם של חסדאי קרשקש ושל קודמיו(Tomas Avinas u-mishnatam shel Hasdai Crescas veshel kodmav). — М. : Мосты культуры, Гешарим, 2009. — С. 233-298. — ISBN 978-5-93273-297-0.
    • РИВАШ, Сборник респонсов онлайн(івр.)
    • Warren Zev Harvey. Николай Орезмский и Хасдай Крескас о множественности миров // Studies in the History of Culture and Science. — Leiden, Boston : Brill, 2011. — Т. 30. — С. 347-360. — ISSN 1568-5004. — ISBN 978 90 04 19123 5.(англ.)
    • Feldman, Seymur. Доказательство Герсонида, что мир сотворён // Proceedings of the American Academy for Jewish Research. — American Academy for Jewish Research, 1967. — Vol. 35. — P. 113-137. — ISSN 1538-4586.(англ.)
    • Y. Tzvi Langermann. Новый словарь научных биографий = New Dictionary of Scientific Biography / Koertge, Noretta. — New York : Charles Scribner's Sons, 2007. — Т. 5. — С. 5-9. — ISBN 0684313200.(англ.)

    Посилання

    Посилання на івритомовні джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.