Єврейська філософія

Єврейська філософія — філософія, яка спирається на єврейську традицію. Нерідко єврейську філософію визначають більш вузько як філософію юдаїзму, тобто як раціональне обґрунтування юдейської теології, за допомогою системи філософських понять. За професором Елізаром Берковичем, жоден єврейський мислитель ніколи не починав з самого початку, оскільки юдаїзм вже існує в той момент, коли філософ починає своє дослідження[1].

Юдаїзм
Релігія
  • Категорія • портал • проєкт

Однак існує і надзвичайно широкий підхід до розуміння сутності єврейської філософії. Цей підхід ототожнює єврейську філософію з будь-яким видом рефлексії думки тих, хто вважають себе євреями. Тим не менш, у наш час[коли?] філософи, євреї за походженням, які не розглядають проблематику юдаїзму чи у творчості яких не відображені специфічні єврейські проблеми, зазвичай не вважаються представниками єврейської філософії.[2].

Основні етапи розвитку єврейської філософії

У розвитку єврейської філософії виділяють шість основних періодів: найдавніший період (старозавітний), елліністичний, середньовічну єврейську філософію[3][4][5], єврейську філософію епохи Відродження, єврейську філософію Нового часу і сучасний період.

Найдавніший період
Кумранські рукописи містять найдавніші редакції старозавітних текстів

Найдавніший період у розвитку єврейської філософії тісно пов'язаний і багато в чому збігається з періодом написання священних текстів Танаха (Біблії, Старого завіту) і формуванням юдейського канону. Багато книжок Старого завіту містять в собі певні погляди на предмети, що відносяться до області філософії, певні уявлення про Бога, людей і світ, про ставлення людини до самої себе, до інших людей, до світ в цілому і до Бога як абсолютної першооснови. З одного боку, Танах є найзначнішим результатом розвитку давньоєврейської релігійно-філософської думки, яке тривало протягом усього I тисячоліття до нашої ери. З іншого боку, старозавітна метафізика, антропологія, етика послужили головним джерелом і фундаментом для всієї подальшої історії єврейської філософії.

Особливістю філософських поглядів давніх євреїв є те, що ці погляди не викладаються систематично. У Танаху немає ні спеціальної термінології, ні формальних аргументів, які обґрунтовують ті або інші метафізичні уявлення. Як зазначає В. Сорокін, біблійні автори аж ніяк не цуралися богословських або філософських питань, та ніхто з них ніколи не намагався викласти для своїх слухачів або читачів цільну і закінчену філософську чи теологічну систему[6].

Примітки
  1. Беркович Е. Бог, людина та історія. «Маханаїму», Єрусалим, 2010.
  2. Стаття «Філософія єврейська» // Електронна єврейська енциклопедія.
  3. Цыганок, А.А. (2015). Антропология Саадии Гаона// Иудаика в Одессе. Вып. 3. Одесса: "Фенікс". с. 70–77.
  4. Нофал, Ф.О. (2015). Натанель: файлас͞уф или "перипатезирующий" мутакаллим?. Одесса: "Фенікс". с. 77–84.
  5. Нофал, Ф.О. (2016). Категория "вера" в классической исламской теологии. Историко-философские очерки. Одесса: "Фенікс". с. 102–115.
  6. Див Сорокін В. Введення в Старий Завіт.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.