Хаїм Герцоґ

Хаїм Герцоґ (івр. חיים הרצוג; 17 вересня 191817 квітня 1997) — ізраїльський державний діяч ірландського походження, який протягом своєї політичної кар'єри обіймав відповідальні державні посади, зокрема був послом при ООН та шостим президентом Ізраїлю.

Хаїм Герцоґ
івр. חיים הרצוג
івр. חיים הרצוג
Хаїм Герцоґ
івр. חיים הרצוג
Президент Ізраїлю
1983  1993
Попередник Іцхак Навон
Наступник Езер Вейцман
Народився 17 вересня 1918(1918-09-17)
Белфаст, Велика Британія
Помер 17 квітня 1997(1997-04-17) (78 років)
Єрусалим, Ізраїль
Похований Гора Герцля
Відомий як політик, дипломат, офіцер, адвокат, адвокат, письменник
Громадянство  Велика Британія Ізраїль
Національність єврей
Освіта Кембриджський університет і Університетський коледж Лондона
Політична партія Мапай, Авода і Маарахd
Батько Yitzhak HaLevi Herzogd
Мати Sarah Herzogd[1]
У шлюбі з Aura Herzogd
Діти Іцхак Герцоґ
Релігія юдаїзм
Нагороди

почесний доктор Університету Хайфиd

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі

Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Белфасті в родині головного рабина Північної Ірландії Ізхака Айзики Герцоґа.

Почав навчання в дублінському Веслі-коледжі. 1936 року батька призначили головним рабином Палестини (яка на той час була підмандатною територією Великої Британії), та переїхав туди разом з родиною.

Після прибуття до Палестини Хаїм вступив до єврейської воєнізованої організації Гаґана. Згодом повернувся до Великої Британії, де завершив навчання в університетському коледжі Лондона, здобувши ступінь бакалавра.

Після завершення навчання вступив до лав британської армії та воював у її складі під час Другої світової війни, зокрема узяв участь у висадці в Нормандії.

Був співробітником англійських спецслужб; керував розвідкою в Північній Німеччині, брав участь у визволені декількох концтаборів. Керував операцією з розшуку та встановлення особистості рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. Після закінчення війни брав участь у судових процесах над нацистськими злочинцями.

1945 року повернувся до Палестини та знов вступив до лав Гаґани. Брав участь у створенні армії майбутньої держави, був серед засновників її розвідувальних служб. Брав участь у війні за незалежність, у тому числі у боях під Латруном.

1962 року залишив армію та зайнявся політичною діяльністю.

Під час Шестиденної війни 1967 року був призначений першим головою військової адміністрації в Юдеї та Самарії.

З 1975 року по 1978 рік був ізраїльським послом при ООН. Коли ООН оголосила сіонізм формою расизму, вийшов до трибуни та демонстративно порвав документ з цим рішенням. Його промова з цього приводу на засіданні Генеральної асамблеї ООН 10 листопада 1975 року включена до переліку найкращих промов в історії людства.

1983 року обраний 6-м президентом Ізраїлю. Намагався не втручатися у політичне життя та не виходити за межі своїх повноважень. 1988 року обраний на другий термін.

1993 року вийшов на пенсію, помер 1997 року у Єрусалимі.

Джерело

Примітки

  1. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.