Хелуанський металургійний комбінат

Перша черга металургійного заводу у Хелуані була зведена за технічного сприяння ФРН — за проектом фірми «Демаг» і стала до ладу 1957 року[1] (за іншими даними – 1958 року[2]). У складі заводу були передбачені 2 доменні печі сумарною продуктивністю близько 300 тис. т чавуну на рік, сталеплавильний цех потужністю 315 тис. т сталі на рік з трьома 15-тонними томасівськими конвертерами і двома 12-тонними електродуговими печами, прокатний цех потужністю 120 тис. т великосортової і 100 тис. т дрібносортової сталі на рік, 40 тис. т товстого і 10 тис. т тонкого листа на рік.[2] За радянськими даними, завод був нерентабельним,[1] вже з другої половини 1960-х років не відповідав потребам економіки країни[2] і єгипетський уряд вирішив його перебудувати і переобладнати за допомоги СРСР.[1] У 1964 році за допомоги СРСР у складі другої черги комбінату були побудовані аглофабрика продуктивністю близько 300 тис. т агломерату на рік і коксохімічний завод потужністю близько 280 тис. т коксу на рік. У червні 1968 року почалось спорудження третьої черги комбінату. 1969 року здано в експлуатацію листопрокатний цех проектна потужність якого у 1973 році становила 500 тис. т. Планова продуктивність комбінату за всіма видами прокату у 1973 році становила 870 тис. т. Дві черги будівельних робіт, проведених на комбінаті за участі СРСР до серпня 1973 року, в радянській літературі часто називаються 1-ю чергою.[3][4]

В третій черзі (в радянській літературі часто також називається другою чергою) будівництва комбінату, що мала завершитись в середині 1976 року, передбачалося спорудження двох нових доменних печей об'ємом 1033 м³.[2] У грудні 1973 року було введено в експлуатацію нову, третю на комбінаті, доменну піч, виплавка чавуну на комбінаті в середині 1970-х років зросла до 900 тис. т чавуну на рік.[5][6] З 1976 року єгипетський уряд припинив стосунки з СРСР в межах Договору про дружбу і співробітництво між СРСР і АРЄ, підписаного 1971 року.

Для забезпечення комбінату залізною рудою 1973 року було запущено залізничну лінію до комбінату довжиною 346 км з району її видобутку у Бахарії у Західній пустелі.[7] У першій половині 1980-х років Єгипет імпортував близько 1 млн т кам'яного вугілля для забезпечення комбінату.[8]

У 1993 році продуктивність комбінату становила 1,2 млн т сталі на рік. В цей час було розпочато 10-річну програму модернізації комбінату за фінансування Світового банку й Німеччини. 2002 року було завершено першу фазу з підготовки до приватизації комбінату.[7]

Комбінат має аглофабрику, коксохімічний завод, 2 доменні печі, сталеплавильний і прокатний цехи. Переплавляє руду, видобуту у Єгипті у Західній пустелі.