Хенцинський Чеслав Іванович
Хенцинський Чеслав Іванович (6 (18) березня 1851, Варшава — 24 травня (6 червня) 1916, Одеса) — патологоанатом, мікробіолог, епідеміолог. Родом з Варшави, працював в Одесі.
Хенцинський Чеслав Іванович | |
---|---|
пол. Czesław Chęciński, рос. Хенцинский Чеслав Иванович | |
| |
Народився |
6 (18) березня 1851 Варшава |
Помер |
24 травня (6 червня) 1916 (65 років) Одеса |
Національність | поляк |
Діяльність | патологоанатом |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | патолог |
Посада | професор |
Звання | професор (з 1889 року) |
Ступінь | доктор медицини |
Батько | Ян Хенцінський |
Мати | Феліція Зобеська (пол. Felicja z Sobieskich) |
Хенцинський Чеслав Іванович у Вікісховищі |
Закінчив 1876 року медичний факультет Варшавського університету, був учнем Влодзімежа Бродовського[1]. З 1877 по 1892 роки працював в Одесі лікарем госпіталю, потім прозектором міської лікарні, доцентом кафедри патологічної анатомії медичного факультету Одеського медичного університету. Одночасно викладав патологічну анатомію в зуболікарській школі. 1889 року захистив дисертацію на науковий ступінь доктора медицини про збудника малярії, тоді ж йому присвоїли вчене звання професора. Хенцинський розробив оригінальний метод подвійного фарбування клітин крові та кров'яних паразитів, що дозволяв виявляти паразитів крові, зокрема збудників малярії. Надалі метод був розвинений Дмитром Романовським і Густавом Гімзою, оформлений як фарбування за Романовським—Гімзою.
Наукові праці в галузі загальної патології, мікробіології та епідеміології, зокрема чуми й малярії, боротьбі з ними в Одесі.
Примітки
- Ś. p. Włodzimierz Brodowski. «Przegląd Lekarski», s. 629, Nr 45 z 7 listopada 1903.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Хенцинський Віктор (Чеслав) Іванович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 12. — 1985.