Хижнянська волость

Хижнянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Хижня.

Хижнянська волость
Центр Хижня
Площа 20 606 (1886)
Населення 10 528 осіб (1886)
Густота 46.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 10054 осіб (5148 чоловічої статі та 5380 — жіночої), 1812 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 89417555
Приватної власності 101917970
Надільної власності 912900
Іншої власності 562418
Загалом 2060616843

Основні поселення волості:

  • Хижня — колишнє власницьке село за 43 версти від повітового міста, 1814 осіб, 336 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 лавки, паровий і вітряний млини. За 3 версти — винокурний завод із паровим млином.
  • Безпечна — колишнє власницьке село при річці Конелка, 755 осіб, 150 дворів, православна церква, школа, 2 вітряних млини.
  • Воронів — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1500 осіб, 284 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, постоялий двір, постоялий будинок, 3 лавки, 2 водяних млини.
  • Зелений Ріг — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1133 особи, 189 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, винокурний завод.
  • Червоний Кут — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 976 осіб, 164 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, вітряний млин.
  • Кривець — колишнє власницьке село, 1441 особа, 269 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Кути — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 760 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
  • Охматів (Ахматів) — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 503 особи, 93 двори, православна церква, школа, кінний млин.
  • Побійна — колишнє власницьке село, 511 осіб, 100 дворів, православна церква, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 19091913 роках Антип Єлисейович Малярчук[2],[3],[4],[5];
  • 1915 року Георгій Петрович Коструба[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.