Хобзей Наталія Василівна

Закінчила філологічний факультет ЛДУ ім. І. Франка. Потім Наталя Хобзей навчалася в аспірантурі відділу історичної лексикографії — й у 1995 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Міфологічна лексика українських говорів Карпатського ареалу», над якою працювала у відділі української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України під керівництвом доктора філологічних наук, професора Ярослави Закревської[2].

Працювала спочатку науковим співробітником, а потім завідувачкою відділу української мови інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у Львові. Була дружиною заступника міністра освіти України Павла Хобзея.

Раптово померла 21 серпня 2018 року. Парастас за померлою відбувся 22 серпня у Передпоховальній каплиці Івана Хрестителя, що на вул. Пекарській[3]. 23 серпня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбувся чин похорону, а поховали Наталію Хобзей у родинному гробівці на полі 76 Личаківського цвинтаря[4].

Голова мовознавчої комісії Наукового товариства імені Шевченка, член етнолінгвістичної та діалектологічної комісій Міжнародного комітету славістів.

Член редколегії серійних видань у Польщі «Gwary dziś», «Studia Łomżyńskie».

Активно працювала як видавець. Під її керівництвом було підготовано до друку і видано:

• 2006 — «Арґо в Україні» Олекси Горбача — це перевидання діаспорного видання габілітаційної дисертації «Арґо на Україні» відомого українського мовознавця-емігранта Олекси Горбача, яку він захистив у лютому 1951 року в Українському Вільному Університеті у Мюнхені.
• 2008 — «Наддністрянський регіональний словник» Гаврила Шила, створений на підставі значної за обсягом лексичної картотеки, що зберігалася у відділі діалектології Інституту української мови HAH України.

Засновник та відповідальний редактор наукового збірника «Діалектологічні студії», серійного видання «Діалектологічна скриня», Голова редакційної колегії збірників серії «Історія мови», Член редколегії журналу «Міфологія і фольклор».

Автор понад 100 наукових праць, що стосуються діалектології, лексики та етнолінгвістики. Багато працювала із матеріалами про гуцулів. Була співавторкою короткого словника «Гуцульські говірки» (1997), укладачем етнолінгвістичного словника «Гуцульська міфологія» (2002), а також відповідальним редактором праць «Скарби гуцульського говору» (2008): «Березовú» — Миколи Неґрича та «Росішка» — Миколи Грицака. Співавтор «Лексикону львівського: поважно і на жарт» (колектив авторів — Хобзей Н., Сімович О., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г.)[5], що у 2009 році став найкращою книжкою Форуму видавців у Львові.

Була автором ідеї та співавтором словника «Гуцульські світи. Лексикон» (2013).

Нагороджена Почесною грамотою Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України — за багатолітню плідну працю вченого-лінгвіста, вагомі здобутки у професійній діяльності та особистий внесок у розвиток наукових досліджень з української діалектології й лексикографії (2014)[6].

• Родак К. На 54-му році життя раптово померла відома львівська мовознавиця
• Ястремська Т. Наукові світи Наталі Хобзей // Інститут українознавства імені І. Крип’якевича Національної академії наук України в 2014 році. Інформаційний бюлетень. — Львів: 2015. — С. 208—210.
• Хобзей Наталія Василівна
• Наталя Хобзей: cлова з галицьких світів [відео]
• Наталя Хобзей: cлова з галицьких світів
• Людина, яка творила наш Львів
• Данило Ільницький Інтуїція: спогад про Наталю Хобзей