Горбач Олекса Теодорович
Горба́ч Олекса Теодорович (5 лютого 1918, Романів, зараз Перемишлянський район Львівської області — 23 травня 1997, м. Райхельсгайм-Берфурт, Німеччина) — філолог (славіст, україніст), педагог, видавець. Професор університету в Франкфурті над Майном, Українського вільного університету в Мюнхені, Українського Католицького університету в Римі, дійсний член НТШ (з 1962 року). В 1975 році нагороджений польським орденом Лицарського хреста 1 ступеня.
Олекса Теодорович Горбач | |
---|---|
| |
Народився |
5 лютого 1918 Романів |
Помер |
23 травня 1997 (79 років) Берфуртd, Райхельсгайм, Оденвальд, Дармштадт, Гессен, Німеччина |
Діяльність | філолог, славіст, українознавець, викладач університету, видавець |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Український вільний університет |
Ступінь | доктор наук (квітень 1948) |
У шлюбі з | Горбач Анна-Галя |
Біографія
Народився 5 лютого 1918 року у селі Романові Бібрського повіту (тепер село Романів Перемишлянського району Львівської області). З 1924 до 1928 року навчався у народній школі Романова; в 1928—1936 роках — у філії Академічної гімназії у Львові, в 1936—1940 роках— на гуманістичному (згодом філологічному) факультеті Львівського університету.
В березні—вересні 1939 року, як активіст українського студентського руху був ув’язнений, перебував у львівських Бригідках.
- липень-жовтень 1940 — лаборант кафедри української мови Львівського університету
- жовтень 1940 — вересень 1941 р. — служба у Червоній Армії
- листопад-грудень 1941 — перебував в німецькому полоні в м. Чугуєві та м. Харкові
- кінець грудня 1941 р. —перейшов лінію фронту і повернувся до рідного села
- 1942—1943 рр. — працював на посаді секретаря у кабінеті мовознавства і одночасно викладача української мови в Малій духовній семінарії
- червень 1943 р. — виїхав з України разом з дивізією «Галичина» і перебував у Чехословаччині, Словенії, Німеччині.
- травень 1945 р. — січень 1947 р. — перебував в американських таборах для переміщених осіб (у Баварії та Гесії)
- 1947—1948 рр. — продовжив студії в Українському Вільному Університеті (УВУ) у Мюнхені, Німеччина
- квітень 1948 р. — захистив докторську дисертацію „Наголос Зизанієвого «Лексису» з 1596 р.“
- 1948 р. — одружився з Анною-Галею Луцяк
- 1948—1949 рр. — працював в Українській таборовій гімназії в Мюнхені-Ляймі та в секретаріаті філософського факультету УВУ
- червень 1949 — березень 1951 р. — працював на посаді наукового секретаря Головної Управи Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ)
- лютий 1951 — захистив габілітаційну дисертацію «Арґо в Україні» в УВУ, почав працювати доцентом у цьому ж університеті. 1965 — професор.1952—1956 рр. Викладав польську і українську мови в університеті у Ґетінґені (як позаштатний лектор)
- 1956—1958 рр. — Викладав польську і українську мови в університеті у Марбурзі (як штатний лектор)
- 1958—1965 рр. — на посаді штатного лектора польської мови та інших славістичних дисциплін в університеті у Франкфурті над Майном, Німеччина.
- 1962 р. Обраний дійсним членом європейського відділу Наукового Товариства імені Т. Шевченка
- 1963 р. — Надзвичайний професор слов'янської філології Українського Католицького Університету в Римі., Італія.
- 1965 р. — Надзвичайний професор слов'янської філології університету у Франкфурті над Майном і в Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Німеччина
- 1965—1979 рр. — Завідувач кафедри славістики і одночасно співкерівник Слов'янського семінару у франкфуртському університеті
- 1972—1974 рр. — Декан відділення східних і позаєвропейських мов і культур університету у Франкфурті над Майном
- 1977 р. — Переїзд на постійне проживання до Берфурта (Райхельсгайм)
- 1980 р. —Перехід на пенсію з викладацької роботи
- 1980—1997 рр. — професор-емерит Франкфуртського університету
- 1983 р. — Відзначення 65-річного ювілею, на честь якого видано чотиритомний Ювілейний збірник
- 1993 р. — Перший приїзд в Україну після 50-річної відсутності для участі у II Міжнародному конгресі україністів
Помер 23 травня 1997 року. Похований на міському кладовищі міста Берфурта.
Твори
- для Енциклопедії українознавства написав біля 100 статей
- У вересні 1939: Спогади. «Вісті», 1954, № 9-10;
- Філія Академічної гімназії у Львові в 1930-х рр. «Гомін України», 1956, 2 черв.;
- Чого не сказали київські кагебісти з «Радянської України»? «Український самостійник», 1973, № 4;
- У німецькому полоні в Чугуєві й Харкові 1941 року. «Вісті Комбатанта» (Торонто-Нью-Йорк), 1991, № 1-3;
- Зібрані статті, т. 1-8. Мюнхен, 1991-97;
- Шлях зі Сходу на Захід: Спогади. Львів, 1998;
- Життя — не просто існування: Листування Олекси Горбача (1946—1996). Львів, 2003.
Нагороди
Нагороджений:
- польським орденом Лицарського хреста 1-го ступеня за заслуги в розвитку польсько-німецьких взаємин (1975);
- на 2-му конгресі Міжнародної асоціації україністів у Львові отримав медаль імені М. Грушевського (1993).
Джерела та література
- Енциклопедія Сучасної України // 2006, том 6, стр. 187; ISBN 966-02-3966-1 (том 6).
- Герасимова Г. П. Горбач Олексій Теодорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 158. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Я. В. Закревська, Н. В. Хобзей. Горбач Олекса // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Література
- Жадько В. О. Український некрополь. - К., 2005. - С.159.
- Шевельов Ю. Олекса Горбач: у шістдесят п'ятий рік народження. «Сучасність», 1984, № 1/2 = Olexa Horbatsch zum 65. Geburtstag, in: Jahrbuch für Ukrainekunde 20 (1983) 243—253;
- Горбач Анна-Галя. Із україністичних передруків О. Горбача. Там само, 1992, № 6;
- Мушинка М. Його біографія в його наукових працях. «Дружно вперед», 1993, № 3;
- Мушинка М. Лінгвістика — справа його професії і серця. «Українська діаспора», 1993, № 4;
- Мушинка М. В науці двох правд не може бути. «Нове життя», 1993, № 6;
- Закревська Я. Олекса Горбач: Життєписно-бібліографічний нарис. Львів, 1995;
- Закревська Я. Незгасимий отчий світильник Олекси Горбача. «Сучасність», 1997, № 10;
- Закревська Я.. Незламне духом подружжя О. і А.-Г.Горбачів. «Вісник НТШ», 1997, № 16-17;
- Шевченко Т. Горбач Олекса. «Вісник Запорізького осередку вивчення української діаспори», 2003, вип. 1;
- Комаринець М. Горбач Олекса. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 10. Львів, 2003.
- Шлях зі Сходу на Захід : Спогади / О. Горбач; Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича НАН України. - Л., 1998. - 373 c.