Ховнатан Ховнатаньян

Ховнатан Ховнатаньян народився в місцевості, що тоді належала Ірану, в селі Шорот, Айлісської області Нахіджевану (нині село Журуд в районі Джульфа, Нахчыван, Азербайджан)) близько 1730 року[1]. Дідом Ховнатана був Нагаш  Ховнатан (1661–1722) — відомий вірменський поет, художник, ашуг, родоначальник знаменитої династії Ховнатаньян. а батьком — також знаменитий художник Хакоб Ховнатаньян (вірм. Հակոբ Հովնաթանյանը), (англ. Hakob Hovnatanyan).
Слава про його майстерність була такою, що в 1775 році грузинський володар Іраклій II запросив Ховнатана Ховнатаньяна до Тбілісі придворним художником[2][3], надав йому п'ятьох учнів, з відповідним забезпеченням. А наступного, 1776, року звільняє митця від всіх податків та обдаровує його своїми царськими милостями[1]. Великий майстер присвячує себе Тифлісу.

Тим часом, Католикос всіх вірмен Гукас I (1780-1799) прагне закінчити багаторічну роботу по реставрації розпису Ечміадзинського собору, розпочату ще 1769 року[2][3].

Розпис якого був зроблений, ще дідом Ховнатана Ховнатаньяна, — Нагашем, в 1721 році.

За свідченням сучасників, Гукас у своєму посланні до картлійського царя Іраклія II, пише:

"звертаюся ...

... до великого царя Грузії, з проханям повернути прекрасного умільця, блискучого Ховнатана, Ховнатана Ховнатаньяна, Талановитого Майстра, Майстра Квітки, що живе в Тифлісі, до Святого Престолу".[4]

Запрошуючи митця, Гукас I Католикос всіх вірмен пише свою енцикліку, де називає художника:

"... нашим улюбленим обдарованим божою милістю сином, нашим улюбленим, вірним, плодючим і працелюбним сином, прекрасним, витонченим генієм".[4]

І от, навесні 1785 року Ховнатан з учнями, серед котрих був і його син, Мкртум знову прибули в Ечміадзин. Так колись називалось сучасне вірменське місто Вагаршапат. Цей етап реставраційно-відновлювальних робіт тривав близько року. І в 1786 році багаторічна робота була завершена, про що збереглося свідчення на куполі храму Ечміадзина[1][4].

Для оздоблення стін собору ним використовувались різноманітні рослинні орнаменти, виконані в оранжево-червоних і синьо-фіолетових тонах.

• 
  Розпис собору в Эчміадзині, яку Ховнатан Ховнатаньян відновлював і доповнював зі своїм сином Мкртумом Ховнатаньяном

Для цього ж собору ним була виконана серія зображень святих і композиції на євангельські теми, частина з яких нині зберігається в картинній галереї Вірменії.

1789 року Ховнатан приїжджає в Єреван, писати картини для хана[1]. 1792 та 1798 року він знову запрошується до Ечміадзина робити окремі замовлення[1][4].

Майстер Ховнатан Ховнатаньян, проживши трохи більше 70-ти літ, закінчив свої дні 1801, або 1802 року[1] в Тифлісі, де і був похований на вірменському кладовищі «Ходживанка»[1].

Ховнатаньян не підписував свою роботу, більшість з них не збереглись. Є припущення що його перу належать портрети[4]:

• царя Іраклія,
• міністра фінансів, Овсепа Горганяна,
• цариці Дареї
• царя Такле

(Зберігаються в Музеї мистецтв Грузії, та датуються XVIII століттям)[4],

а також:

• "Благовіщення Марії",
• "Вступ до Єрусалиму",
• "Таємна вечеря",
• "Гречанка",
• "Арутюн",
• "Розп'яття",
• "Жертва Авраама".

Ховнатан Ховнатаньян зажив собі слави завдяки досконалій майстерності. Своїм оздобленням йому завдячують[4]:

• Вірменські церкви Тифлісу,
• Ечміадзинський монастир (1788),
• Церква Сурб-Шогакат (1785).
• Церква XV століття, Благовіщення Богородиці, інакше — Норашен (1793)

В ці роки, вказані храми були ним розписані або повністю відреставровані.

Саме — оздоблення Ечміадзину найяскравіше проявило талант і чарівну силу мистецтва Ховнатана Ховнатаньяна, заявило про нього, як про видатного художника свого часу[4].

Його творчість можна умовно розділити на три групи:[4]

• Біблійні теми Старого та Нового Заповіту,
• Портрети,
• Квітки.

Велике враження на глядача справляє віртуозність в виписуванні найдрібніших деталей. Заворожує поєднання розпису стін, колон та картин в складні, гармонійні композиції. Вражає вміння майстра, використовуючи кисть, наповнювати життям неживі образи. В значній мірі цьому сприяє барвиста палітра використовуваних кольорів: червоно-синього, червоно-зеленого, чорно-білого. Це надає творам неабиякої коштовності[4].

• 
  «Портрет Григора Татеваци»
• 
  «Успіння Богородиці»
• 
  «Таємна вечеря»

• Культура Вірменії

1. «Художники Ховнатаньяни» М. Казарян, Москва, 1969 р.
2. «Популярна художня енциклопедія», 2-а книга, видавництво «радянська енциклопедія», 1986 р.

• ՀՈՎՆԱԹԱՆ ՀՈՎՆԱԹԱՆՅԱՆ (вірм.) — (українська назва: «Ховнатан Ховнатаньян»); (англ. «HOVNATAN HOVNATANYAN»)
• Hovnatanian Family (англ.) — (українська назва: «Династія Ховнатаньян»)
• Armenian Painters — Hovnatan Hovnatanian (1730-1801) (англ.) — (українська назва: «Вірменські Художники — Ховнатан Ховнатаньян (1730-1801)»)
• Овнатан Овнатанян (1730-1801) армянский художник — abc-people.com/ (рос.)
• Овнатанян Овнатан — hayazg.info (рос.)
• Овнатанян Овнатан — zen.yandex.ru/ (рос.)

• Armenian churches of Istanbul, Pars Tuğlacı - Pars Yayın, 1991

• «Изобразительное искусство Армении» (all-armenia.com) (рос.)