Ходжаєв Файзулла Убайдуллаєвич

Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв (узб. Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev; 1896, Бухара, Бухарський емірат — 13 березня 1938, розстрільний полігон «Комунарка», СРСР) — узбецький радянський державний і політичний діяч, перший голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР (1924 — 1937), один з організаторів боротьби з басмацтвом, жертва сталінських репресій.

Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв
Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev
Голова ЦВК СРСР від Узбецької РСР
21 травня 1925 — 17 червня 1937
Попередник Посада заснована
Наступник Посада скасована
1-й Голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР
27 жовтня 1924 — 17 червня 1937
Попередник Посада заснована
Наступник Карімов Абдулла Карімович
1-й голова Ради Народних Назірів Бухарської НРР
2 вересня 1920 — 27 жовтня 1924
Попередник Посада заснована
Наступник Абдурауф Фітрат, в.о.
Народився 1896
Бухара, Бухарський емірат
Помер 13 березня 1938
Розстрільний полігон «Комунарка»
Похований Розстрільний полігон «Комунарка»
Відомий як політик
Країна Бухарський емірат, Бухарська Народна Радянська Республіка і СРСР
Політична партія КПРС
Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у купецькій родині. За національністю — таджик[1]. З 1916 року брав участь у молодобухарському русі, із 1917 року був членом ЦК молодобухарської партії[2]. Брав активну участь у організації заколоту проти бухарського еміра, після поразки заколоту втік до Ташкенту. У 1918 році був заарештований російськими білогвардійцями Дутова, у 1919 році був звільнений з ув'язнення більшовиками.

Після окупації Бухарського емірату Червоною армією Ходжаєв очолив більшовицький уряд Бухарської Народної Радянської Республіки (1920 — 1924).

Із 27 жовтня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР. Водночас із 21 травня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету СРСР від Узбецької РСР[3]. У 1924 — 1929 роках брав активну участь у національно-територіальному розмежуванні республік Центральної Азії. Проводив політику колективізації і розкуркулення в Узбекистані, брав участь у придушенні басмацького руху.

17 червня 1937 року звільнений з усіх посад, а 9 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Звинувачений у «буржуазному націоналізмі», троцькізмі і шпигунстві на користь Німеччини, Японії, Польщі та США. Був серед підсудних Третього Московського процесу на якому був засуджений до смертної кари[4]. Розстріляний 13 березня 1938 року на розстрільному полігоні «Комунарка», там же і похований. Посмертно реабілітований у 1956 році.

Нагороди

Був нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної зірки Бухарської НРР 1-го ступеня.

Примітки
  1. Файзулла Ходжаев, патриот или предатель?. Радио Озоди (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
  2. Ходжаев Файзулла Губайдулаевич (1896). Открытый список (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
  3. Биография: Ходжаев Файзулла - Praviteli.org. www.praviteli.org. Процитовано 25 січня 2022.
  4. Ходжаев Файзулла Убайдуллаевич. www.hrono.ru. Процитовано 25 січня 2022.

Джерела
  • Залесский К.А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000.
  • Ходжаев Файзулла // Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 15. ФЕЛЛАХИ - ЧЖАЛАЙНОР. 1974.
  • Биография Файзуллы Ходжаева
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.