Холостенко Микола В'ячеславович
Мико́ла В'ячесла́вович Холосте́нко (7 лютого 1902, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 1978, Київ, Українська РСР, СРСР)[1] — український архітектор.
| Микола В'ячеславович Холостенко | |
|---|---|
 | |
| Народження | 7 лютого 1902 |
| Смерть | 3 травня 1978 (76 років) |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ |
Біографія
Народився 7 грудня 1902 року в місті Києві (за іншими даними — в Лодзі у сучасній Польщі).
1922 року вступив до Київського архітектурного інституту. Його викладачами були Іполит Моргілевський, Валеріан Риков, Василь Кричевський, Олександр Вербицький, Павло Альошин.
В 1929 році закінчив Київський художній інститут[2].
У 1930 році Холостенко спільно з братом Євгеном, Й. Ю. Каракісом та В. Г. Заболотним створили товариство «Жовтень»[3]. Згодом, у 1930-х роках працював у майстерні разом з Й. Каракісом і П. Юрченком[4]. У 1936 році архітектор М. Холостенко разом з архітектором Й. Каракісом розробили проєкт річкового вокзалу Києва[5].
Помер 3 травня 1978 року. Похований на Міському кладовищі «Берковець».
Роботи
.jpg.webp)
.jpg.webp)
За проєктами архітектора в Києві споруджено:
- будинок кооперативу «Сяйво» на Костьольній вулиці, 11 (1931);
- будинок спеціалістів на Шулявці (1933—1935);
- будинок наукових робітників на Лютеранській, 21/12 (1929—1939)
- проєкт забудови мікрорайону «Соцмісто» у Києві (1936, забудовано частково, не завершено через початок війни; 1943 року більшість споруд знищено);
- Житловий будинок на Кудрявській, 2 (1950–1952);
- селища Ветеранів (1947–1955), Верстатозаводу (1948–1950) та Жовтневе (1950–1956);
- комплекс Центрального ботанічного саду АН УРСР (1951–1964)[1].
- Будівля Центрального універмагу на Хрещатику (в співавторстві з І. Каракісом і Л. Киселевичем[6]; 1932, розібрано недобудованим).
Автор проєктів реставрації:
- Кирилівської церкви (1955);
- Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (1959–1960; у співавторстві).
- Житловий будинок кооперативу «Науковець»[7]
Примітки
- Юнаков, 2016, с. 54.
- Юнаков, 2016, с. 50.
- Юнаков, 2016, с. 29, 54.
- Юнаков, 2016, с. 56.
- Юнаков, 2016, с. 130, 131.
- Юнаков, 2016, с. 392.
- Юнаков, 2016, с. 69.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Холостенки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 618. — ISBN 5-88500-071-9.
- Микола Холостенко — людина, що повернула Чернігову обличчя[недоступне посилання з липня 2019]
- Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — 544 с. — ISBN 978-1-68082-000-3.