Хольмуль

• Оч-Чан-Йопаат
• Цахб-Чан-Йопаат-Махча’
• К’ініч-Тахаль-Туун
• Вілаан-Чак-Ток-Вахйааб

Архітектура Хольмуля відповідає «стилю Петен». Усі будови були зведені на штучних пагорбах. Основні будови розташовані на відстані 3 км від центрального (ритуально-адміністративного) комплексу, околиці — 5 км. Складається з груп I, II, III. Основу складає центральна площа, яка на півночі межує з групою I, на півдні — Групою III. Східна площа становить 1 га (130х68 м), що межує на заході з Руїною X, на сході — Будовою 7, на півночі — Будовою 5, півдні — Будовою 46.

Спочатку адміністративний центр розташовувався на території Групи III. Тут розкопано велику піраміди (Руїна X), що свого часу розташовувалася в оточені трьох масивних майданів (одним з яких є центральна площа на сході). Руїна X і Будова 7 разом складають «Е-групу» (архітектурний комплекс, що складається з великої піраміди на західній стороні площі або платформи і піднесеної довгої споруди на східному боці), що за структурою нагадують подібні групи в Уашактуні та Тікалі.

Поруч був акрополь царя, який з іншими частинами міста з'єднувала широка дорога-гребля. Основу акрополя складає Будова «А» (або Двір «А»), що розташувався на узвишші на висоті 6 м. З сусіднім двором В з'єднувався мостом (або проходом). З заходу Двору «А» розташовується піраміда заввишки 12 м. З південного сходу і півдня акрополя виявлено рештки осель. На думку дослідників там могли мешкати родичі царя. У південній частині Двору «А» є будова 44, що має 18 м завдовжки. У середині є вузька центральна кімната, до якої ведуть головні двері, з боків розташовані невеличкі кімнати, ще 2 дверей (на схід і захід) заблоковано. Протилежні від центральних дверей ведуть до задньої частини Двору «А».

Двір «В» розташовано на прямокутній платформі заввишки 6 м у східній частині і 12 м — у західній. Численні кімнати підтримують склепіння у майяському стилі. До зали цієї будівлі ведуть сходи зі сходу центральної площі.

Інтерес являє величезний фриз зі стукко (виявлено під основою прямокутної піраміди 590 року) розміром 8 м завдовжки і 2 м заввишки, на якому зображені людські фігури з міфологічним контекстом, з чого вчені роблять висновок, що, можливо, це обожнені володарі. Зображені сидячи зі схрещеними ногами на голові майяського духу гори. Вони носять витончені головні убори і коштовності з жадеїту. На головних уборах у них записані імена. На фризі навіть збереглися сліди фарб — можна розгледіти червону, синю, зелену і жовту фарби. На фризі чітко помітно роботу різних майстрів. Одна людина працювала над лівою частиною барельєфа, а інша — над правою. Також тут представлені різні художні стилі: з лівого боку робота є витонченою і з кращим дотриманням пропорції, з правого боку переваги віддані більш рельєфним і пофарбованим деталям.

Група II представляє будови майяської знаті. У середині докласичного періоду (горизонт мамом) на місці майбутнього акрополя зведений храмовий ансамбль, що складається з перших версій Будівель В і F, а також будівлі N, згодом перекритого більш пізньої пірамідальною платформою. За однією з версій, Будинки В і N разом з спорудою, що не збереглися, утворювали тріадний акрополь, що існував до епохи пізнього докласичного періоду. У пізній докласичний період (IV ст. до н. е. — III ст., керамічний горизонт Чіканель) ранні версії будівель В, N і F перекриваються масивної платформою, висота якої перевищує 10 м при довжині 110 м, а ширина — 89 м. Цей акрополь стає основою для храмового комплексу, відомого як Група II.

Вони прилягають до великого майданчика для гри у м'яч, що прикрашено велетенськими масками зі стукко на західному і східному фасадах. У Групі II було знайдено поховання I—II ст., що містить чудові зразки «мамміформи» (поширені на початку нашої ери таці на ніжках у вигляді жіночих грудей).

Група I поділяється Східною площею на південну і північну, загалом охоплює 2,4 га. У центрі виявлено великий чултун з отвором в середині діаметром 3,5 м. Біля краю греблі, на відстані 100 м від групи розташовано майданчик для гри I (Будови 11 і 12, кожна з яких розміром 17x10x4 м). Він з'єднує між собою Групи I й II. Будови 11 і 12 розділяє алея. Посередині знаходиться маркер з каменю. на захід від цього «стадіону» розташувалася С-подібний двір відкритого типу, звернений на південь. Головною структурою цього двору є Буддова 13 розміром 32x7x3 м.

Стели і вівтарі представляються різні періоди, ранньокласичний, що відноситься до IV ст. 5 стел і 4 вівтаря докласичного періоду виявлено в Групі III. Біля Руїн X знаходяться три стели (1, 2, 12) і два вівтарі уздовж осей схід-захід й північ-південь. Стела 2 і вівтар 2 розташовані в передній частині Будови 5 на північному кінці Східної площі в той час як невеликий вівтар 9, знаходиться в південній частині. Стела 12 розташована в центрі Східної площі на вершині Будови 7. Поруч знайдено стелу 1 і вівтар 1, орієнтовані зі сходу на захід.

У часи розквіту існував власний стиль виробництва і розпису кераміки, що класифіковано як Хольмуль I (100 рік до н. е.— 100 рік н. е.), Хольмуль II (100—400 роки н. е.), Хольмуль III (400—600 роки), Хольмуль IV (600—850 роки), Хольмуль V (850—950 роки). У класичний період, особливо з VI ст., перетворюється на один з важливіших центрів розпису кераміки.

«Хольмуль I» має лощену поверхню, характерну для керамічної традиції етапу цаколь (ранньокласичний період), і віскоподібну на дотик поверхню, властиву посудинам етапу чіканель (пізній докласичний час). Поліхромний розпис поєднується з великою товщиною стінок і тетраподною формою. Жолобчастий орнамент і помаранчевий колір поверхні поєднуються з поліхромним розписом. Характерною особливістю Хольмуль III і Хольмуль IV є наявність червоної і помаранчевої фарб на вершковому тлі. Основною темою є так званні «Хольмульські танцюристи», тобто зображення богів і людей під час танцю. Їх розділяє лише техніка. Перший ще знаходився під впливом теоітуаканського мистецтва, останній є досконалим витвором Хольмуля. Хольмуль V відображає поступовий занепад класичного періоду.