Хоревиця

В «Літопису руському» назва гори передана у формі «Хоревиця», така сама форма у російськомовних джерелах. В україномовних джерелах, зокрема у перекладі «Літопису руського» Л. Махновця, вживається форма «Хоривиця».

Кий, Щек, Хорив і Либідь оселяються на дніпрових пагорбах. Кожен з трьох братів символічно сидить на своїй горі. Мініатюра з Радзивіллівського літопису.

Названа за ім'ям Хорива – брата Кия, Щека і Либіді, які, за легендою, є засновниками Києва. Згідно з «Літописом руським»:

І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею.

Це речення є єдиною згадкою Хоривиці у давньоруських літописах[2].

Про місцезнаходження Хоривиці між дослідниками точиться дискусія: одні ототожнюють її з Замковою горою (В. Ляскоронський, М. Брайчевський, О. Шовкопляс та інші), інші – з Юрковицею (В. Антонович, М. Петров[3], П. Толочко[4]). Польський історик XVI століття М. Стрийковський, вважав Хоривицею Вишгород, цю думку поділяли за ним М. Берлинський та М. Максимович[3], але сучасні дослідники цю версію фактично відкинули.

• 
  Склеп
• 
  Капище стародавньої віри
• 
  Вiвтар

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. : у 12 т.гол. ред.  ; редкол.: та ін.2-ге вид..,1974–1985.
• Хоревиця гора
• Карта: «Київ V—XIII ст.»^{[недоступне посилання]}
• Київські гори. Відомі та маловідомі
• Гора, що має багато імен
• Климовский, С. И. Замковая гора в Киеве: пять тысяч лет истории. — К. : «Стилос», 2005. — ISBN 966-8009-49-5.

• Сергей Камшилин. Ведьмины места
• На Замковій горі в Києві влаштували капище