Хортобадь

Гортобадь (угор. Hortobágyi Nemzeti Park) національний парк в Угорщині, в Альфельді, в медьє Гайду-Бігар, а також невелике село на його території.

Гортобадь
Дев’ятиарочний міст
Дев’ятиарочний міст
47°35′40″ пн. ш. 21°09′24″ сх. д.
Розташування: Угорщина
Площа: 800 км²
Заснований: 1973
Вебсторінка: hnp.hu
Країна  Угорщина[1]
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Hortobágy National Park - the Puszta
Тип: Культурний
Критерії: (iv), (v)
Об'єкт №: 474
Регіон ЮНЕСКО: Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1999  (23 сесія)
Статус (до анулювання): Світова спадщина ЮНЕСКО, рамсарська місцевістьd[2] і International Dark Sky Parkd

 Хортобадь у Вікісховищі

Загальні відомості

Тиса
Ландшафт парку

Гортобадь знаходиться на схід від річки Тиса і в 40 км на захід від Дебрецена. Займає площу понад 800 км2, що робить його найбільшою природоохоронною територією Угорщини. Гортобадь — найстаріший національний парк Угорщини, він був заснований у 1973 році. У 1999 році включений до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Європі (Світова спадщина ЮНЕСКО).

Гортобадь
Hortobágy National Park - the Puszta  [3]
Світова спадщина
47°35′40″ пн. ш. 21°09′24″ сх. д.
Країна  Угорщина
Тип national parkd
Біосферний заповідник (1979)[4] і Natura 2000 protected aread
Об'єкт  474
Зареєстровано: 1999 (23 сесія)


 Хортобадь у Вікісховищі

Символом парку є Дев'ятиарочний міст, довжиною 167 м, побудований у 1833 році. Дев'ятиарочний міст — один з найдовших в Угорщині, причому побудований він не над річкою, а над болотною драговиною. Поруч з мостом знаходиться чарда (заїжджий двір), яка була побудована близько 300 років тому на древній Соляний дорозі, яка вела з Буди в Трансільванію. У чарді міститься етнографічна виставка.

На території парку функціонує кілька музеїв:

  • Музей селянського побуту Гортобадь.
  • Музей «Гортобаді кьорсин» з виставками «Гортобадьский національний парк в малюнках» та «Охорона хижих птахів».
  • Сторожка «Салкагалмі».

Природа

Гортобадь. Отара овець «рацька»

Територія парку має рівнинний рельєф, зайнята степами і солончаковими пасовищами. Ґрунт складений головним чином алювіальними пісками. Зустрічаються невеликі водойми, болота і дубові гаї. Рослинність характерна для степу. Гортобадь — частина обширного степового регіону Пуста, який, проте, до нинішнього часу в значній мірі меліорований з сільськогосподарськими цілями, так що первісний і незайманий степ можна побачити лише в парку.

Сірі угорські бики

Клімат Гортобадю континентальний, посушливий. Кількість опадів за рік становить близько 500 мм. Влітку в парку дуже жарко, часті сильні вітри, іноді утворюються смерчі. У Гортобаді влітку часто можна спостерігати міражі. Середня висота поверхні над рівнем моря — 92 м. Найвища точка — пагорб Бюрьок (Bürök-halom) — 105 м.

Територія сучасного національного парку з давніх-давен служила місцевому населенню як пасовище. До нашого часу збереглися тут стада буйволів, сірих угорських биків, кіз і овець породи «рацька», чисельність яких в XX ст. різко знизилася, і які були взяті під охорону після утворення національного парку. Також довгу традицію має хортобадьске конярство, в селі Мате знаходиться конезавод, де вже більше трьох століть розводять коней породи «ноніус». Щорічно в червні в парку проводиться «Свято скакунів», яке привертає велику кількість туристів і любителів коней. У парку мешкає 342 види птахів, 152 види тут гніздяться. Серед найбільш примітних птахів парку  дрохви, чаплі, орли могильники та ін. Парк відіграє важливу роль у Східній Європі як місце передміграційних скупчень сірих журавлів.

На початку XX ст. на місці солончакових боліт, що утворилися зі стариць штучно спрямленної Тиси, було створено ланцюг ставків, в яких розводиться риба.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.