Хор Намхонг

Хор Намхонг (кхмер. ហោ ណាំហុង; 15 листопада 1935, Пномпень) — камбоджійський державний і політичний діяч, дипломат, з 30 листопада 1998 року — міністр закордонних справ Камбоджі (раніше обіймав цю ж посаду в 1990—1993 рр)[2][3], Заступник прем'єр-міністра Камбоджі (2004). Член провладної Народної партії.[4]

Хор Намхонг
кхмер. ហោ ណាំហុង
Народився 15 листопада 1935(1935-11-15) (86 років)
Пномпень, Камбоджа
Країна  Камбоджа
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Правничий факультет Паризького університетуd[1] і European Institute of High International Studiesd
Посада Member of the National Assembly of Cambodiad і посол
Партія Народна партія Камбоджіd
Конфесія буддизм
Діти (5) Hor Namborad
Нагороди

Життєпис

Народився 15 листопада 1935 року в Пномпені[5], навчався в Королівській школі адміністрації (ERA)[5]. Отримав ступінь магістра права в Паризькому університеті[3], а також Європейського інституту міжнародних відносин (Франція)[5]. У 1967—1973 роках був співробітником камбоджійського дипломатичної місії в Парижі (з 1970 року уряд у вигнанні)[4], у 1973—1975 рр. — посол Камбоджі в Республиці Куба[3].

За його спогадами під час правління «червоних кхмерів» 1975—1979 роках перебуав в ув'язненні в таборі Боенг Трабек[6]. Але є відомості, що в цей період Хор Намхонг активно співпрацював зі своїми викрадачами і причетний до багатьох злочинів полпотівців. Сам політик ці звинувачення категорично відкидає і стверджує, що не причетний до злочинів скоєних під час геноциду в Камбоджі. Свою позицію Хор Намхонг неодноразово відстоював в суді, звинувачуючи своїх опонентів у наклепі[6][7], але в квітні 2011 року Верховний суд Франції відмовив йому в задоволенні позову[8][9].

Великий скандал за участю посадових осіб США викликали матеріали, опубліковані в липні 2011 року на сайті WikiLeaks. У них з посиланням на неназване джерело в дипломатичних колах Камбоджі стверджувалося, Хор Намхонг не тільки співпрацював зі своїми викрадачами, але і сам був фігурує як начальник табору Боенг Трабек, а він сам і його дружина причетні до вбивств безлічі ув'язнених цього табору[10].

Через рік після падіння режиму «червоних кхмерів» Хор Намхонг зайняв посаду заступника міністра закордонних справ в уряді Народної республіки Кампучія (НРК)[4]. У 1982—1989 рр. — посол Камбоджі в СРСР[3]. У 1989 році повернувся до Камбоджі[4], а в наступному році був призначений міністром закордонних справ Камбоджі[3], з 1991 року — член Вищої національної ради (парламенту) Камбоджі. У 1987—1991 рр. був головним політиком в переговорах по врегулюванню камбоджійського конфлікту[4]. У жовтні 1991 року став одним із політиків, які підписали Паризьку угоду[4].

У 1993 році повернувся до дипломатичної роботи, та очолив посольство Камбоджі у Франції[4]. У 1998 році повернувся в уряд як міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва[4]. У тому ж році став членом Національних зборів Камбоджі. Починаючи з 2004 року одночасно обіймає посаду заступника прем'єр-міністра Камбоджі — Хун Сіна[4].

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. http://www.ffrd.org/interchange/vol12iss3/vol12iss3.pdf
  2. Rodolfo Severino Jr. Southeast Asia in search of an ASEAN community. — ISBN 978-981-230-389-9.
  3. Third Annual Gala Dinner with Foreign Ministers Biggest Ever // Interchange: a quarterly newsletter for and about international cooperation with Cambodia, Cuba, Laos and Vietnam. — Т. 12, № 3. Архівовано з джерела 6 липня 2011. Процитовано 2011-01-01.
  4. H.E. Mr. HOR Namhong Deputy Prime Minister, Minister of Foreign Affairs and International Cooperation Curriculum Vitae. Kingdom of Cambodia Ministry of Foreign Affairs and International Cooperation. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 1 січня 2011.
  5. Jennar, Raoul Marc. Les clés du Cambodge.
  6. Doyle, Kevin (1 вересня 2005). Supreme Court Upholds Verdict Against Reporter. The Cambodia Daily. Архів оригіналу за 13 серпня 2010. Процитовано 1 січня 2011.
  7. Fawthrop, Tom; Jarvis, Helen. Getting away with genocide? Elusive justice and the Khmer Rouge Tribunal. — ISBN 0-86840-904-9.
  8. Архивированная копия. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 26 травня 2011.
  9. លោក សម រង្ស៊ី ឈ្នះក្ដីលោក ហោ ណាំហុង
  10. Cambodia protests over US cable's Khmer Rouge claim. Google News. Agence France-Presse. 15 липня 2011. Процитовано 28 липня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.