Червоні кхмери

У 1975 партизани захопили столицю країни — місто Пномпень. Встановили диктаторський режим. Камбоджа (перейменована у «Демократичну Кампучію») була майже повністю ізольована від зовнішнього світу, контакти підтримувались тільки з Китайською Народною Республікою та Соціалістичною Федеративною Республікою Югославія. Навіть імена та портрети керівників країни (Пол Пот, Ієнг Сарі, Кхіеу Сампхан) тримались в таємниці від населення.

У результаті безграмотної економічної політики країна опинилась у занепаді. Для поповнення бюджету була розв'язана війна проти В'єтнаму. Проте в'єтнамські війська відносно легко відбили агресію і перейшли у наступ, причому на їх сторону переходили великі угрупування «Червоних кхмерів». Один із колишніх високопосадових полпотівців, Генг Самрін, очолив пров'єтнамський уряд.

Керовані маоїстським «вченням про соціальну революцію» в селянському суспільстві, червоні кхмери придушували або знищували в масовому порядку, в першу чергу міське населення та інтелігенцію країни. Були заборонені писемність, гроші, іноземна мова. Вся країна була перетворена на трудові сільськогосподарські комуни з 18-20 годинним робочим днем. Страта загрожувала за найменшу провину (наприклад, народження дитини без дозволу керівництва комуни).

Людей розстрілювали, забивали, рубали голови кирками та мотиками, топили у воді, душили пластиковими пакетами; маленьких дітей вішали на деревах. Як катів та вбивць кхмери часто використовували неповнолітніх підлітків. Значна частина померлих загинула також внаслідок голодомору та хвороб.

Дотепер у Камбоджі були знайдені, розкопані та підраховані масові поховання з близько 1,39 млн останків. Різні дослідницькі студії оцінюють загальне число загиблих та вбитих в межах між 1,9 та 3 млн жертв.

Скинуті в'єтнамськими військами «Червоні кхмери» вели бойові дії проти уряду Хенг Самріна — Хун Сена.

У 1998 після смерті керівника Пол Пота рух розпався. Формальний лідер руху Кхіеу Сампхан перейшов на бік уряду Камбоджі, фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести партизанську війну до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, Ієнг Сарі, підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальний польовий командир Червоних кхмерів Та Мок був заарештований у березні 2000 року, помер у липні 2006 р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів.

У результаті цієї війни у джунглях залишились нерозмінованими 8 мільйонів мін.

• Війна у В'єтнамі
• Індокитайські війни

• Conboy, K. Mhappell M. The War in Cambodia 1970-75. Osprey Publishing, 2010.
• Harris I. Buddhism in a Dark Age: Cambodian Monks Under Pol Pot. University of Hawaii Press, 2012.
• Hinton A.L., Lifton R.J. Why did they kill? : Cambodia in the shadow of genocide. University of California Press, 2005.
• Kiernan B. The Pol Pot Regime: Race, Power, and Genocide in Cambodia under the Khmer Rouge, 1975-79. Yale University Press, 1998.

• Червоні кгмери // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Bruce Sharp: Counting Hell./ Брюс Шарп: Підрахунок Пекла(англ.)
• 24tv.ua: У Камбоджі розпочали суд над лідерами «червоних кхмерів»(укр.)
• В'язниця S-21 у Пномпені (музей Туол Сленг)(рос.)
• (рос.) Акт геноциду вчинений в Камбоджі на сайті Genocide.ru.