Хрещате (Козелецький район)

Офіційний рік заснування — 1709, однак у переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Хрещатово. У ньому було 45 дворів: 23 «селянські» (19 волів та 7 коней) та 22 «ґрунтові» без тяглової худоби. У книзі перелічено 45 дорослих чоловіків та вдів поіменно.[3]

Універсал київського полковника Антона Танського 1709 року підтверджував дарування храму 65 десятин землі:[4]

Панъ Илья Жила, судья полку кіевского, просилъ насъ о конфирмацію на ґрунта зовоміе напрасниковскіе, дуброви, лѣса, гаи, поля, сѣножати, сколько ихъ есть, въ положеню коло села Хрещатаго лежачіе, небожчикомъ отцем его з давнихъ лѣтъ чрезъ власную куплю набитіе; которіе онъ дуброволне на церкви бежественніе, именно часть едину на храмъ всемірнаго воздвиженія креста Господня въ селѣ Хрещатомъ знайдуючійся, а двѣ части на церковь успенія пресв. Богородицы в селѣ Медвѣдовци обрѣтаючуюся, з побожности своей поотдавалъ. Яковому его папа судіи прошенію послѣдуя, боголюбивому тому учинку давши у себе мѣсце, сей нашъ видаемъ универсалъ…

1742 року писали: «церковь животворящаго креста с. Хрещатого къ обветшалости приходить начала». 1743 року було освячено відновлений храм. 1770 року було 1530 прихожан.[4]

У січні 1894 року в селі від дифтерії померло 20 осіб.[5] Протягом 1892—1893 років у селі також було багато випадків захворювань на дифтерію.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Носівського району: Патютинську, Пилятинську, Ставиську та Хрещатенську — до складу Козелецького району.[6]

В селі народився Журба Кузьма Тимофійович (1922–1982) — український поет[7].

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)