Хрущ Валентин Дмитрович

Валентин Дмитрович Хрущ (24 січня 1943, Одеса 24 жовтня 2005, Кімри) — український художник, центральна постать Одеського андеграунду другої половини XX століття[1].

Хрущ Валентин Дмитрович
Народження 24 січня 1943(1943-01-24)
Одеса, УРСР, СРСР
Смерть 24 жовтня 2005(2005-10-24) (62 роки)
  Кімри, Тверська область, Росія
Національність українець
Країна  СРСР Україна
Жанр живопис, графіка, скульптура, художня фотографія, акціонізм
Навчання Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова
Діяльність художник
Напрямок експресіонізм, абстракціонізм

Біографія

Народився 24 січня 1943 року в окупованій Одесі. Його батько був капітаном траулера, мати померла, коли Валентину було 7 місяців. З дитинства його виховувала бабуся, яка і прищепила любов до мистецтва. Вона водила його по квартирах своїх друзів, де майбутній художник вперше познайомився з роботами одеських класиків, таких як Теофіл Фраерман, Петро Нілус, Киріак Костанді, Тит Дворніков, — в той час вони перебували в приватних зібраннях, а не в музеях.[2]

Початкову художню освіту здобув в Одеській художній школі[3]. У 1950-х роках навчався в Одеському художньому училищі (вчителі Зайцев, Єгоров, Павлюк, Фраерман), пізніше був виключений за «ліві» погляди[4]. З 1958 року щорічно виставлявся на обласних виставках в Одесі[5].

У 1967 році відбулася знаменита виставка «Сичик + Хрущик», організована художниками Валентином Хрущом та Станіславом Сичовим на паркані одеського Оперного театру, що стала точкою відліку «одеського нонконформізму» і отримала згодом назву «Парканна виставка». Акція тривала всього три години[6]. Інформація про даний проект вийшла далеко за межі Одеси, безсумнівно, послуживши прикладом московським виставкам, зокрема, «Бульдозерної виставці» в Москві, яка відбулася в 1974 році[7]. Збереглися фотографії Михайла Рибака[8]. Художників підтримувала редакція газети «Комсомольска іскра», на виставці біля Оперного театру були присутні редактор І. Білий, письменник А. Львів, журналісти А. Іванов і Є. Голубовський[7], який організував 1968 року першу персональну виставку художника в залі газети «Комсомольськ іскра»[9].

З 1970-х Валентин Хрущ бере активну участь в організації перших «квартирних виставок» в Одесі[7], які проходили щотижня в квартирах-майстернях художників Олега Соколова, Олександра Ануфрієва і Маргарити Жаркової, Віктора Маринюка і Людмили Ястреб, а також у квартирі колекціонера Володимира Асріева, що знаходилася між офісами КДБ і МВС[2]. У цей період ім'я Валентина Хруща, так само як і його колег по «одеському нонконформізму» А. Ануфрієва, В. Стрельникова, Л. Яструб, В. Маринюка, С. Сичова, В. Басанця стали з'являтися в іноземних каталогах і виставкових експозиціях[10][11]. У 1979 році брав участь в неофіційній виставці «Сучасне мистецтво з України» (Мюнхен-Лондон-Париж-Нью-Йорк)[12].

Валентин Хрущ завжди знаходився в авангарді художніх течій, тісно спілкувався з молодим поколінням одеських художників-концептуалістів і організовував акції, хоча сам ніколи їх так не називав і не документував. Серед найвідоміших — «Виставка для птахів» представляла собою картини, вивішені художником на деревах, в якості глядачів виступали птахи. Друга подібна — «Виставка для моря», в якій художник розмістив свою абстрактну картину на стіні пляжу, сфотографував і пішов[2].

У 1982 році Валентин Хрущ переїхав з Одеси до Москви[13]. У 1991 році відбулася його персональна виставка в Центральному Будинку Художника[14].

Останні роки Валентин Хрущ провів у містечку Кімри Тверської області, де помер від раку 24 січня 2005[13]. Похований там же в огорожі Нікольського храму[15].

Творчість

Для художньої манери Валентина Хруща характерні легкість і динаміка[16]. Він вільно володів усіма стилями живопису, технікою колажу, скульптурою і різьбленням по дереву. Серед широкого спектру жанрів живопису, в яких працював художник, натюрморт, абстракція, ню, пейзаж. Візитною карткою Валентина Хруща стали натюрморти з рибками[17].

Колекції

Музейні

Приватні

Вибрані виставки

Персональні виставки[18]
  • 2009: «Виставка робіт Валентина Хруща (1943—2005)» / NT-Art Gallery, Одеса, Україна
  • 2004: «Одеська школа сьогодні. Півстоліття разом» / Одеський художній музей, Одеса, Україна (буклет).
  • 2003: «Ювілейна виставка» / Виставковий зал, Кімри, Росія
  • 2002: «Хороший Хрущ» у рамках фестивалю «Культурні герої» / Музей західного і східного мистецтва, Одеса, Україна
  • 2001: «40 років Жовтня» до Дня міста / Будинок вчених, Кімри, Росія
    • 2001: «Salve». «Валентин Хрущ. Живопис, графіка» / Музей західного і східного мистецтва, Одеса, Україна
    • 2001: «Валентин Хрущ. Живопис, графіка. З колекції А. Сазонова» / Кімрський краєзнавчий музей, Кімри, Росія
  • 2000: «Валентин Хрущ. Живопис, графіка» / Музей краєзнавства та етнографії, Дубна, Росія
  • 1999: Редакція газети «Провінціал — експрес» / Кімри, Росія
  • 1998: «Відображення» / Міський виставковий зал, Кімри, Росія
  • 1997: Виставка до 450-річчя міста / Міський виставковий зал, Кімри, Росія
  • 1996: Квартирна виставка у скульптора Метлянского. Москва, Росія
  • 1995: «Валентин Хрущ. Живопис. Графіка. З колекції А. Бикової». Музей етнографії, Москва, Росія
    • 1995: «Валентин Хрущ. Живопис. Графіка». Кімрський обласний театр драми і комедії, Кимри, Росія
  • 1994: Квартирна виставка у голови товариства «Якиманка» А. Белоглазова. Москва, Росія
  • 1993: Виставка московської Біляївської групи. Паневежис, Литва
  • 1991: Центральний Будинок художника, Москва, Росія
  • 1986: Виставка московської Біляївської групи. Лінц, Австрія
  • 1967: Парканна виставка «Сичик + Хрущик» (спільно з С. Сичовим). Паркан Одеського Оперного театру, Одеса, СРСР
Групові виставки[18]
  • 2013: «Одеська школа. Традиції і актуальність» / Мистецький Арсенал, Київ, Україна
    • 2013: «Одеська школа. Традиції і актуальність» / Арт- Донбас, Донецьк, Україна (каталог)
    • 2013: «Бебеля 19. Квартирні виставки» / NT-Art Gallery, Одеса, Україна (каталог)
    • 2013: «Бебеля 19. Квартирні виставки. У рамках проекту IV Fine Art Ukraine» / Мистецький Арсенал, Київ, Україна (каталог)
  • 2012: «Середня нога» / NT-Art Gallery, Одеса, Україна (каталог)
    • 2012: «Музика світу» / NT-Art Gallery, Одеса, Україна (каталог)
  • 2010: «Fine Art Ukraine» / Мистецький Арсенал, Київ, Україна
  • 2009: «Валентин Хрущ» / Одеське відділення Національної спілки художників України, Одеса, Україна
  • 2008: «Как молоды вы были… Одесские художники-нонконформисты. 60-е — 80-е годы XX века в собраниях Феликса Кохрихта и Анатолия Дымчука». NT- Art Gallery, Одеса, Україна (каталог)
  • 2006: «Валентин Хрущ. Не застали вдома» / Кімрський краєзнавчий музей, Кімри, Росія
  • 2005: «Одеська група. Виставка шести провідних художників Одеської школи» / Галерея «Chambers» Лондон, Велика Британія (каталог)
  • 2004: «Одеська школа сьогодні» / Одеський художній музей, Одеса, Україна
  • 1999: «Художники неофіційного напрямку. Андеграунд 60-80 рр. З колекції Т. Басанець» / Галерея «Мост», Одеса, Україна
  • 1990: «Вавілон» / Центральний Палац Молоді, Москва, СРСР
  • 1980: «Всесвітня виставка-ярмарок» (слайдшоу одеських художників) / Вашингтон, США
  • 1979: «Сучасне мистецтво з України» (неофіційна виставка) / Мюнхен — Лондон — Париж — Нью — Йорк

Джерела

  1. Хрущ Валентин — Grynyov Art Collection. Grynyov Art Foundation (ua). Процитовано 18 червня 2020.
  2. Валентин Хрущ. Одесское подполье эпохи застоя. amnesia.in.ua. Процитовано 6 липня 2020.
  3. Валентин Хрущ (рос.). Художня Інтернет-галерея «Вікна Одеси». Процитовано 3 липня 2020.
  4. Зал 2. Легенда одесского андеграунда Валентин Хрущ и Станислав Сычев, их «Заборная Выставка». msio.com.ua. Процитовано 6 липня 2020.
  5. Валентин Хрущ. Вікна Одеси (рос.). Процитовано 6 липня 2020.
  6. Феликс Кохрихт. МСИО. Я поведу себя в музей?.. // Одесский альманах №72. — 2018. — С. 265.
  7. Князев, Сергей (5 лютого 2009). Второй одесский авангард: пространство и перспективы. www.liveinternet.ru (російською). Антиквар. Процитовано 6 травня 2021.
  8. Евгений Голубовский Из истории одесского авангарда: «ЗАБОРНАЯ ВЫСТАВКА». msio.com.ua. Процитовано 6 липня 2020.
  9. Евгений Голубовский. Открытая дверь к Хрущику // Литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах «Дерибасовская — Ришельевская». — 2013. — С. 274-278.
  10. Гуляева О. В. Художньо-стилістичні домінанти культурних процесів на Півдні України в 1960—1980-х роках // Одеський національний політехнічний університет : автореф., дис.. — 2017. — С. (256).
  11. Зал 3. Вторая волна Одесского авангарда. Квартирные выставки нонконформистов 70-х годов. msio.com.ua. Процитовано 3 липня 2020.
  12. Человек создаёт себе миф. МіТЄЦ (рос.). 20 червня 2018. Процитовано 3 липня 2020.
  13. Каминская Е. Выставка в памяти художника // Odessa Daily. — 2009-07-12.
  14. Хрущ Валентин. msio.com.ua. Процитовано 6 липня 2020.
  15. Маркелова Г. До встречи, Хрущик // Вечерняя Одесса. — 2005-10-27.
  16. Хрущ — «легенда» | ХУДКОМБИНАТ (рос.). Процитовано 3 липня 2020.
  17. Легенда одесского андеграунда Валентин Хрущ и Станислав Сычёв (рос.). msio.com.ua.
  18. Валентин Хрущ — NT Art (рос.). nt-art.net. Процитовано 6 листопада 2017.
  19. Хрущ Валентин — Grynyov Art Collection. Grynyov Art Foundation (ua). Процитовано 10 липня 2020.
  20. Khrushch, Valentin. podolskyart.com (англ.). Процитовано 10 липня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.