Хуан Оліварес

У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Сантьяго Вондерерз», в якій провів дев'ять сезонів. З командою він виграв чемпіонат Чилі в 1968 році і Кубок Чилі в 1961 році.

Згодом з 1970 по 1977 рік грав у складі команд «Уніон Еспаньйола», «Депортес Магальянес», «Депортес Ла-Серена», «Депортес Консепсьйон» та «Кобрелоа». У складі «Уніон Еспаньйола» він виграв чемпіонат Чилі в 1973 році.

До складу клубу «Сантьяго Вондерерз» приєднався 1978 року, де провів один сезон, після чого виступав за «Уачіпато» та «Трасандіно» і 1982 року повернувся у «Вондерерз», де і завершив кар'єру.

15 квітня 1965 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі Кубка Пасіфіко зі збірною Перу (4:1), замінивши по ходу матчу Адана Годоя.

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у всіх трьох матчах — проти Італії, КНДР та СРСР, але команда не подолала груповий етап. Також Хуан був основним воротарем збірної і на чемпіонаті Південної Америки 1967 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Оліварес відіграв у всіх семи матчах — проти Колумбії (двічі), Венесуели, Парагваю, Уругваю, Аргентини та Болівії.

Згодом як запасний воротар поїхав на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, але на поле там не виходив. Свій останній виступ за збірну Оліварес провів ще до мундіалю у товариському матчі зі збірною Гаїті 24 квітня 1974 року (1:0). Всього ж за збірну воротар зіграв 33 офіційних матчі, в яких пропустив 46 голів[1]

• Хуан Оліварес на сайті ФІФА (англ.)

• Хуан Оліварес на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Хуан Оліварес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Хуан Оліварес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)