Хуан Соріля де Сан Мартін

Хуан Соріля де Сан Мартін (28 грудня 1855 – 3 листопада 1931) – католицький уругвайський епічний поет і політичний діяч. Його називають "національним поетом Уругваю".[5]

Хуан Соріля де Сан Мартін
Народився 28 грудня 1855(1855-12-28)[1][2][…]
Монтевідео, Уругвай
Помер 3 листопада 1931(1931-11-03)[1][2][…] (75 років)
Монтевідео, Уругвай[3]
Поховання Центральний цвинтар (Монтевідео)d
Країна  Уругвай
Діяльність письменник, поет, дипломат, політик, суддя, журналіст
Знання мов іспанська[4]
Заклад Республіканський університет
Жанр поезія
Посада член Палати депутатів Уругваюd і посол
Партія Civic Uniond
Конфесія Католицька церква
Діти Хосе Луїс Сорілья де Сан Мартінd
Автограф
Нагороди
Скульптура Хуана Соріля де Сан Мартіна в Монтевідео (скульптор – його син, Хосе Луїс Соріля де Сан Мартін)
Патріарх Хуан Соріля де Сан Мартін та його родина
Музей Соріля в Монтевідео

Відомі поеми

Дві найвідоміші його поеми – "Tabare" (національна поема для уругвайців) та Легенда про Вітчизну (La leyenda patria).

Сан Мартін є автором відомого іспанського вірша "Гімн до дерева" ("Himno al Arbol" ), який пізніше став піснею в декількох країнах Латинської Америки.

Життєпис

Батько всесвітньо відомого скульптора Хосе Луїса Соріля де Сан-Мартіна і відомої міжнародної актриси Чіна Сорілья.

Як політичний діяч Хуан Соріля де Сан-Мартін працював депутатом Монтевідео з 1888 по 1891 і кілька разів обіймав посаду посла.

Двічі овдовів і залишив по собі 13 дітей.

Його онук Алехандро Зоррілла де Сан-Мартін мав бути видатним заступником, міністром та сенатором.

Одна з кількох його онучок Консепсьйон Соріля стала найвідомішою актрисою Уругвая, донька China Zorrilla. Була ученицею Маргарити Сіргу і переїхала до Аргентини в 1971, де зробила визначну кар'єру в театрі, на телебаченні та в кіно, а також в Іспанії та інших країнах Південної Америки. Її найбільші успіхи в кіно: "Besos en la frente", "Esperando la carroza" ("Очікування катафалка"), "Ельза та Фред" та "Розмови з матір'ю".

Онука Хуана Соріля де Сан Мартіна – Гума Соріля була дизайнеркою театральних костюмів.

Відзнаки

Будинок Хуана Соріля де Сан Мартіна у Монтевідео став музеєм.

Хуан Соріль був представлений на купюрі в 20 000 песо (1989 – 1991)[6] а також на купюрі у 20 песо (з 1994).[7]

Див. також

Список літератури
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133283186 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/658148/Juan-Zorrilla-de-San-Martin
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. 'Juan Zorrilla de San Martín', Wikipedia (in Spanish), es:Juan Zorrilla de San Martín,
  6. Uruguay 20.000 Nuevos Pesos Bank note museum
  7. Uruguay 20 Pesos Uruguayos Bank note museum

Посилання
  • Works by or about Juan Zorrilla de San Martín at Internet Archive
  • Works by Juan Zorrilla de San Martín at LibriVox (public domain audiobooks)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.