Худяков Іван Олександрович
Іван Олександрович Худяков (рос. Иван Александрович Худяков; нар. 13 січня 1842, Курган — пом. 1 жовтня 1876, Іркутськ) — російський революціонер, фольклорист і етнограф.
Худяков Іван Олександрович | |
---|---|
Народився |
1 (13) січня 1842 Курган, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[1] |
Помер |
19 вересня (1 жовтня) 1876 (34 роки) Іркутськ, Російська імперія[1] |
Поховання | Jerusalem Cemeteryd |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | етнолог, етнограф, збирач казок |
Біографія
Народився 1 [13] січня 1842 року у місті Кургані Тобольсбкої губернії Західно-Сибірського генерал-губернаторства Російської імперії (тепер центр Курганської області Росії) в сім'ї губернського доглядача училищ[2]. 1858 року поступив на історико-філологічний факультет Казанського університету, а наступного року перевівся до Московського університету, де займався під керівництвом Федора Буслаєва, основоположника міфологічної школи фольклористики в Російській імперії[2]. Під час літніх канікул записував пісні і казки («Збірник великоруських народних історичних пісень», 1860; «Великоруські казки» в 3-х випусках, 1860—1862). В кінці 1861 року виключений з університету за неявку на іспити.
За дорученням Російського географічного товариства видав два томи «Великоруських загадок» (у 1861 і 1864 роках). Протягом 1863—1864 років зблизився з уцілілими членами «Землі і волі», в червні 1865 років познайомився в Москві з Миколою Ішутіним, в серпні—листопаді 1865 року їздив за кордон, встановив зв'язки з Олександром Герценом, Миколою Огарьовим, «молодою еміграцією», після повернення брав участь у створенні керівних органів Ішутінського гуртка — «Організації» і групи «Ад», очолив петербурзьку філія гуртка.
7 квітня 1866 року заарештований і притягнутий до суду у справі про замах Дмитра Каракозова на Олександра II. 24 вересня засуджений Верховним кримінальним судом до заслання на поселення «у віддалені місця Сибіру». До 1874 відбував заслання в Верхоянську, де вивчав мову, фольклор і етнографію якутів. склав якутсько-російський словник, записував якутський і російський фольклор[2]. У 1869 році психічно захворів, в 1875 році переведений в Іркутську психіатричну лікарню, де і помер 19 вересня [1 жовтня] 1876 року.
Твори
В радянський час видані твори Івана Худякова:
- Записки каракозовца, Москва — Ленінград, 1930;
- Великорусские сказки в записях И. А. Худякова, Москва — Ленінград, 1964;
- Краткое описание Верхоянского округа, Ленінград, 1969.
Примітки
- Худяков Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Іван Худяков на livelib.ru.(рос.)
Література
- Худяков Иван Александрович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).