Верхоянськ

Верхоя́нськ (якут. Верхоянскай) — місто у Верхоянському улусі Якутії, на правому березі річки Яна, за 92 км на північний захід від адміністративного центру улусу — Батагая.

Місто
Верхоянськ
якут. Верхоянскай

Прапор Герб

Координати 67°33′ пн. ш. 133°23′ сх. д.

Країна Росія
Регіон Республіка Саха (Якутія)
Район Верхоянський район
Міське поселення Верхоянськ
Дата заснування 1638
Місто з 1817
Площа 25 км²
Висота центру 127  м
Офіційна мова якутська і російська
Населення 1212 осіб (2013)
Часовий пояс UTC+11
Телефонний код 41165
Поштовий індекс 678 530
Код ЗКАТУ 98216503
GeoNames 2013465
в енциклопедії «Моє місто» Верхоянськ
Верхоянськ
Верхоянськ (Росія)
Верхоянськ
Верхоянськ (Республіка Саха)

Населення — 1212 осіб (2013). Верхоянськ — один з найменших населених пунктів у Росії, що мають статус міста, за оцінкою Росстату на 1 січня 2010 роки лише 2 міста — Магас та Чекалін поступалися йому за чисельністю[1].

Утворює міське поселення «Верхоянськ».

Верхоянськ — одне з найхолодшіших місць на Землі та найхолодніше місто в світі. Найнижча температура −69,8 °C була зареєстрована тут у лютому 1892 року. Верхоянськ часто називають Полюсом холоду північної півкулі.

Однак, хоча офіційно статус Полюса холоду відданий Верхоянську, суперечки про статус ведуться між ним і Оймяконом дотепер.

Історія

Заснований в 1638 як козацьке зимовище Посник Івановим[2].

У Верхоянськ відправляли політичних засланців. Першим сюди був висланий учасник польського повстання 1863 року поет Вікентій Пужіцкій. Також відбували тут заслання декабрист С. Г. Краснокутський, учасник революційного руху 1860-х рр.. І. А. Худяков, польський революціонер, етнограф Вацлав Серошевський, революціонери П. І. Войноральський, І. В. Бабушкін, В. П. Ногін.

Економіка

Основна галузь — сільське господарство (скотарство, конярство, оленярство), а також хутровий промисел. Господарський центр лісопромислового пункту. Річкова пристань.

Населення
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1856 100 —
1897 354 +254.0%
1913 700 +97.7%
1926 400 −42.9%
1939 1600 +300.0%
1959 1410 −11.9%
1970 1864 +32.2%
1979 1709 −8.3%
1989 1883 +10.2%
1992 1900 +0.9%
1996 1900 +0.0%
1998 2000 +5.3%
2000 2000 +0.0%
2001 1900 −5.0%
2002 1434 −24.5%
2003 1400 −2.4%
2005 1400 +0.0%
2006 1300 −7.1%
2007 1300 +0.0%
2008 1300 +0.0%
2010 1311 +0.8%
2011 1300 −0.8%
2012 1245 −4.2%
2013 1212 −2.7%

Клімат

Місто розташоване поблизу кордону помірного та субарктичного поясів. Зима екстремально холодна, суха і тривала, літо коротке, але тепле та відносно сухе (бувають і спекотні періоди), хоча бувають і різкі похолодання. Місто з найбільшою різницею максимальної та мінімальної температур. Опадів випадає мало — 150–200 мм (порівняно з кількістю опадів у пустелях). Заморозки можливі цілий рік, включаючи та літо.

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C −9,5 −6,2 4,5 14,3 28,1 34,0 37,3 33,7 25,1 14,5 1,1 −5,3 37,3
Середній максимум, °C −42,4 −36,7 −19,3 −3 10,0 20,0 23,5 18,6 8,5 −9,1 −30,7 −40,4 −8,7
Середня температура, °C −45,4 −41,8 −29,5 −12,4 3,8 13,4 16,5 11,5 2,5 −14,5 −34,8 −43,3 −14,5
Середній мінімум, °C −48,3 −45,9 −37,9 −22,1 −2,6 6,7 9,7 5,1 −2,3 −18,9 −38,2 −46,4 −20,1
Абсолютний мінімум, °C −67,8 −67,8 −60,3 −57,2 −34,2 −7,9 −3,2 −9,9 −21,7 −48,7 −57,2 −64,5 −67,8
Норма опадів, мм 6 6 5 5 14 27 34 34 19 11 11 8 180
Кількість сонячних годин 6 84 219 280 309 354 327 219 132 84 26 1 2041
Кількість днів з опадами 2,3 1,7 1,5 2,2 3,6 5,2 6,5 5,7 4,0 4,8 3,5 3,2 44,2
Кількість сніжних днів 17 15 12 8 4 0 0 0 4 17 18 16
Вологість повітря, % 74 74 69 63 58 57 61 69 74 78 77 75 73
Джерело: Погода и Климат[3] та NOAA[4]

Абсолютний мінімум температури

15 січня 1885 у Верхоянську політичним засланцем С. Ф. Ковалик на обладнаній О. А. Бунге, керівником експедиції Російської академії наук, метеорологічній станції була зареєстрована мінімальна температура повітря, що дорівнює -67,1 °C. Але в лютому 1892 у Верхоянську була зареєстрована ще нижча температура -69,8 °C. Проте в журналах спостерігача була виявлена помилка при введенні поправки на температуру величиною в 2,2 ° C, ця помилка була виправлена, і найнижчою температурою у Верхоянську вважається -67,6 °C[5]. 2005 року відкрита меморіальна дошка на честь 120-річчя (тобто з 1885 року) реєстрації абсолютного мінімуму температури в північній півкулі.

Примітки
  1. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1.01.2010 р. Архів оригіналу за 01.02.2012. Процитовано 21.12.2021.
  2. ДАЛЬШЕ НА ВОСТОК
  3. —Погода и Климат. Retrieved January 1, 2013.
  4. Verhojansk Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 9 February 2015.
  5. NINA A. STJPANOVA. ON THE LOWEST TEMPERATURES ON EARTH MONTHLY WEATHER REVIEW, January 1958 (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.