Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Хімічний факультет
КНУ ім. Тараса Шевченка

«Старий» корпус факультету

Основні дані
Засновано 1933 рік[1]
Приналежність КНУ
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Декан Воловенко Юліан Михайлович
Кількість кафедр 5
Персонал 130[2]
Доктори наук 9
Кандидати наук 59
Професори 27
Студенти 485
Бакалаври 392
Магістри 60
Аспіранти 87
Контакти
Адреса Київ, вул. Володимирська, 62а

50°26′28″ пн. ш. 30°30′33″ сх. д.

Вебсторінка chem.univ.kiev.ua

Хімічний факультет — структурний підрозділ Київського національного університету ім. Т. Шевченка, що проводить підготовку спеціалістів у галузі хімії. Заснований 1901 року як хімічне відділення Київського університету, 1933 року відокремився в окремий факультет.[3]

Історія факультету

Хімія викладається в університеті з часу його створення. Кафедра хімії, мінералогії та геології входила до складу фізико-математичного відділення.

З ініціативи професорів I.А. Тютчева та П. П. Алексєєва 1873 року було побудовано двоповерхову хімічну лабораторію, згодом добудували третій поверх.[3] Нині — це будівля «старого» корпусу факультету.

1891 року засновується хіміко-неорганічне відділення лабораторії, реорганізоване 1894 року у кафедру неорганічної хімії.[3] Першим її завідувачем був Я. М. Барзиловський.[4] Двома роками раніше у самостійну кафедру відділилось органічне відділення. Її очолив С. М. Реформатський.

На початку ХХ століття було прибудоване нове чотириповерхове приміщення для кафедри неорганічної хімії та створено хімічне відділення, що складалося з двох кафедр. З відновленням Київського університету в 1933 році відкрито окремий хімічний факультет з чотирма кафедрами: неорганічної, аналітичної, органічної, фізичної і колоїдної хімії.[4]

У 60-х роках завершилося будівництво п'ятиповерхового корпусу факультету, обладнано нові лабораторії.[4] На той час існувало сім кафедр. У ці роки збільшився набір студентів від 50 до 100, функціонувало вечірнє відділення.

З 2000 року щорічно на факультеті проводиться Всеукраїнська наукова конференція студентів і аспірантів «Сучасні проблеми хімії».[5]

Особливості навчання

Навчання ведеться за трьома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Кількість студентів на бюджетну форму навчання становить близько 100 осіб, існує контрактна форма.[6]

Спеціалізація починається з п‘ятого семестру[джерело?].

Науковий склад

Деякі викладачі факультету на святкуванні Дня хіміка, 2013 рік

На хімічному факультеті наукова робота виконується[коли?] 130 штатними співробітниками, з них 9 докторів та 59 кандидатів наук, 2 члена-кореспонденти НАН України (Хиля В. П.[7] та Слободяник М. С.[8]), 27 професорів, 40 доцентів, 14 асистентів.[9]

Міжнародні зв'язки

Хімічний факультет підтримує наукові зв'язки з більш ніж 40 установами далекого та ближнього зарубіжжя, а також з більш ніж 20 вишами України та науковими установами НАН України.[10]

Факультет бере участь у міжнародних програмах та грантах. Завдяки їм кафедра аналітичної хімії має сучасне обладнання.[11][12] На базі цієї кафедри проходять міжнародні семінари для хіміків-аналітиків.[13]

З початку XXI століття хіміки Київського університету імені Тараса Шевченка співпрацюють з ОЗХЗ в рамках навчальної програми з підготовки фахівців з виявлення хімічної зброї.[14]

Декани

Структура

До складу факультету входять 5 кафедр, на яких 9 спеціалізацій.[9][15]

КафедраРік заснуванняСпеціалізаціїЗавідувач кафедри
Кафедра органічної хімії1891 рікорганічна хімія
хімія природних сполук
Хиля Володимир Петрович
Кафедра неорганічної хімії1894 рікнеорганічна хімія
екологічна хімія
Слободяник Микола Семенович
Кафедра фізичної хімії1905 рікфізична хімія
фізична хімія міжфазових явищ
Фрицький Ігор Олегович
Кафедра аналітичної хімії1933 ріканалітична хімія
хімічний аналіз і менеджмент аналітичних лабораторій
Тананайко Оксана Юріївна
Кафедра хімії високомолекулярних сполук1963 рікхімія ВМССавченко Ірина Олександрівна

Наукові видання факультету

Примітки

  1. з 1834 року — кафедра у складі фізико-математичного відділення
  2. Тут і далі дані станом на 2006 рік. За матеріалами Звіту декана хімічного факультету за 2006/2007 навчальний рік
  3. М. Кальніцькій,Л. Шевченко . 527. УНІВЕРСИТЕТУ св. Володимира комплекс. 527.9. Хімічні корпуси // Звід пам'яток історії та культури України: У 28 томах / гол. ред. В. Смолій. — К. : «Українська енциклопедія», 2011. — С. 1676—1679. — ISBN 966-95478-2-2.
  4. Історія факультету — Сайт хімічного факультету КНУ
  5. Всеукраїнська наукова конференція студентів і аспірантів «Сучасні проблеми хімії»
  6. Хімічний факультет — Енциклопедія університету
  7. Хиля Володимир Петрович. eu.univ.kiev.ua. Процитовано 23 березня 2018.[недоступне посилання]
  8. Слободяник Микола Семенович. eu.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 23 березня 2018.
  9. Хімічний факультет у 2002—2006 рр — досягнення, проблеми, перспективи розвитку
  10. Международные связи — Сайт факультету
  11. Андрій Лазаренко Аналитическая химия под ударом Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. — Еженедельник «2000» № 33 (617) — 17-23 августа 2012.
  12. Олеся Комарницька Колбочки на столах, у шафах реактиви: українські хіміки застрягли в Радянському Союзі ICTV
  13. Членство України у Виконавчій раді Організації із заборони хімічної зброї — cайт Посольства України в Королівстві Нидерланди
  14. Андрей Лазаренко  Приказано: обезвредить Дзеркало тижня — 31.01.2014
  15. Юлія Данкова Нахимичим? — Щотижневик «Пропоную роботу»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.