Хім'як В'ячеслав Антонович
Хім'як В'ячеслав Антонович (нар. 19 серпня 1949, с. Голосків (Кептинці) Кам'янець-Поділького району Хмельницької області) — український актор театру і кіно, режисер, педагог, громадський діяч. Заслужений артист УРСР (28.05.1979)[1], народний артист України (06.08.1999)[2], професор (1999). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
| В'ячеслав Антонович Хім'як | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
19 серпня 1949 (72 роки) с. Голосків (Кептинці) Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня | ||||
|
| ||||
Життєпис
З 1966 року працював різноробочим Кам'янець-Поідльського будинку культури Хмельницької області.
Закінчив театральну студію при Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка (1969, нині національний театр, клас Б. Мешкіса, М. Досенка) і філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1991, нині ТНПУ).
19 листопада 1969 року вперше вийшов на професійну сцену Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Петровського у прем'єрі вистави «Зрадник», постановником якої був Анатолій Горчинський. В. Хім'як пропрацював 5 років 1969—1974 актором Хмельницького обласного музично-драматичного театру.
Від 1974 — у місті Тернопіль, актор обласного музично-драматичного театру (нині академічний театр). Член КПРС з 1985 до 1991 року.
Від 1994 — художній керівник курсу на відділенні театрального мистецтва Тернопільського музичного училища, 1999 — професор кафедри педагогіки ТНПУ, від 2004 — професор інституту мистецтв ТНПУ.
Творчість
В театрі
Зіграв понад 100 ролей:
- Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького),
- Артуро Уі («Кар'єра Артуро Уі» Бертольта Брехта),
- Платон («Платон Кречет» Олексія Корнійчука),
- Павло Корчагін («Драматична пісня» за М. Островським),
- Остап («Тарас Бульба» за М. Гоголем),
- Назар («Назар Стодоля» Тараса Шевченка),
- Ібрагім («Роксолана» за Павлом Загребельним),
- Голубєв («Наодинці з усіма» О. Гельмана),
- Лестер («Дженні Ґерхард» за Т. Драйзером),
- Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра),
- Наливайко (однойменна п'єса за Іваном Ле),
- Іван Барильченко («Житейське море» Івана Карпенка-Каро-го),
- Доменіко («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо),
- Ігнатій Падур («Маклена Ґраса» Миколи Куліша),
- Отелло (однойменна драма Вільяма Шекспіра),
- Майор («Дами і гусари» О. Фредро).
Фільмографія
- Зв'язковий («Вишневі ночі», 1990),
- Люсьєн («Полковник Шабер», 1993),
- Шиманський («Час збирати каміння», 1995).
Також грав епізодичну роль у фільмі «Іван та кобила».
Режисерські роботи
- «Будиночок на околиці» О. Арбузова (1979),
- «Строк проживання закінчився» М. Варфоломеєва (1996),
- «Додому» Л. Разумовської, «Титанік-вальс» І. Мунатеску (обидві — 1998),
- «З коханням не жартують» П. де Кальдерона (2000),
- «Моя професія — синьйор з вищого світу» (2002),
- «Водевіль, водевіль…» М. Кропивницького, М. Старицького (2006).
Декламування
Як читець художнього слова виконує моновиставу «Душі почину і краю немає» за творами Тараса Шевченка, на літературно-мистецьких вечорах, святкувальних імпрезах, у концертах, по радіо читає твори Богдана Бастюка, Івана Драча, Богдана Мельничука, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Павла Тичини, Маркіяна Шашкевича, зарубіжних авторів.
Премії та нагороди
- обласна літературно-мистецька премія імені Степана Будного (1978),[3]
- премія СТДУ імені Амвросія Бучми (1999),[4]
- Орден «За заслуги» 3-го ступеня (11.12.2009).[5]
Галерея
Примітки
- Про присвоєння працівникам мистецтв почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 28 трав. 1979 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1979. — № 24. — С. 350.
Заслуженого артиста УРСР:
Хім'яку В. А. — артисту Терноп. обл.
укр. муздрамтеатру ім. Т. Г. Шевченка. - Указ Президента України від 6 серпня 1999 року № 965/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва Тернопільської області»
- В'ячеслав Хім'як — лауреат обласної премії ім. С. Будного в галузі літератури і мистецтва // Ровесник. — 1978. — 24 жовт.
Грамотою облдержадміністрації за внесок у відзначення 900-літнього ювілею м. Теребовлі нагороджено Хім'яка В. А. — засл. артиста України, актора облдрамтеатру // Свобода. — 1997. — 19 серп. - Лауреати премій Національної спілки театральних діячів України за 1999 рік // Укр. театр. — 2000. — № 1-2. — С. 15.
Премія ім. А. М. Бучми присуджена:
Хім'яку В'ячеславу Антоновичу, заслуженому артисту України, актору Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка — за мистецьку досконалість у створенні сценічних образів. - Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. (доповнення)
Джерела
- Б. Мельничук, Л. Щербак. Хім'як В'ячеслав Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 546–548. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с.
- Шот М. Тихий смуток душі / Микола Шот. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 299—301;
- Панчук Ігор. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006
- Шот М. Великих слів велика сила // Урядовий кур'єр. — 2008. — 31 січня;
- Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 338—339
- «Народ, який не шанує свого театру, або вмирає, або уже вмер»: [Розм. А. Вацика з нар. артистом України В. Хім'яком] // Тернопільська газета. — 1999. — 25 листоп.
- Хім'як В. «А хто ж небо тримати буде?»: [Розм. О. Тиран з нар. артистом України] // Тернопіль вечірній. — 1999. — 27 жовт., фото.
- Хім'як В. «Вірю в талановитого глядача»: [Розм. вів В. Сушкевич] // Вільне життя. — 1987. — 13 груд.
- Хім'як В. Музика — то є робота // Вільне життя. — 1981. — 1 січ. — (Акторські силуети).
- Хім'як В. Право на роль: Нотатки актора // Вільне життя. — 1976. — 10 груд.
- В'ячеслав Хім'як: «Творю портрет часу» [З нар. артистом України вів розм. М. Шот] // Досьє-02. — 1999. — № 16 (верес.). — С. 7.
- Корнієнко О. З. мТернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 67, 72, 73, 76, 81, 86
- Дашкієва Л. Скоро наш театр стане дуже юним: [Публ. про театр. відділення при Тернопільському музучилищі та керівника творчої майстерні В. А. Хім'яка] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 21 жовт.
- Дишкант В. Твій вихід, артисте!: До бенефісу В. Хім'яка // Вільне життя. — 1990. — 26 січ.
- Овсяна Л. Дебют і ще раз дебют: Інтерв'ю з актором // Ровесник. — 1979. — 1 січ.
- Паламар А. Пізнай ясноту ідеалу // Вільне життя. — 1981. — 16 січ.
- Попович Ж. «Житейське море» принесло море квітів: [Бенефіс народного артиста України В. Хім'яка] // Тернопіль вечірній. — 1999. — 26 листоп.
- Роль, трансформована крізь серце: [Інтерв'ю] / Зап. Л. Бондаренко // Ровесник. — 1978. — 17 жовт.
- Садовська Г. Житейське море В'ячеслава Хім'яка // Вільне життя. — 1999. — 4 груд. — (Ювілеї).
- Садовська Г. Щаслива планета В'ячеслава Хім'яка // Вільне життя. — 1999. — 19 серп., фото.
- Собуцька В. Одвічна тайна театральних див: [Розм. з актором] // Свобода. — 1999. — 19 серп., фото.
- Собуцька В. Поспішаю до тебе на свято // Свобода. — 1993. — 26 жовт.
- Собуцька В. Театру незбагненний аромат: [Розм. з актором] // Свобода. — 1998. — 30 черв.
- Смертін В. С. Встречи на дорогах: Вячеслав Антонович Химяк // Блог «Принцип оксюморона», 2011, 20 июля
- Садовська, Г. П'ять іпостасей В'ячеслава Хім'яка / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 67 (20 серп.). — С. 5 — (Ювілеї).
Посилання
- Хім'як В'ячеслав Антонович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 607.