Цвинтарі Чернігова

Першими цвинтарями в Чернігові були приходські та монастирські. Але зростання міської території та збільшення кількості населення призвело до перепланування місць поховання.

Цвинтарі Чернігова
Держава  Україна
Адміністративна одиниця Чернігів
Кількість 11
Цей список перелічує цвинтар

Станом на 2016 рік у Чернігові знаходиться 11 цвинтарів, з яких 5 чинних: Яцево — площею понад 100 га (понад 97 000 поховань), Коти — 1,32 га, р-н ТЕЦ (вул. Заміська) — 0,67 га, Півці —1,52 га, Олександрівка — 0,42 га. Кладовища по вулицях Кочерги, Шевченка, Любецькій, Старобілоуській, в урочищі Ялівщина і Німецьке кладовище закриті. Найбільшим є «Яцево»[1].

Кладовища Чернігова
Пам'ятник на могилі М. Коцюбинського на Болдиних горах
  • На Болдиних горах
  • Міське
  • Єврейське
  • Кладовище у «Берізках»
  • Військове кладовище
  • «Холерне кладовище»
  • Некрополь Дзвонкевичів

Церковні некрополі
Катерининська церква
  • Некрополь Спасо-Преображенського собору
  • Некрополь Борисоглібського собору

Почав формуватися на початку ХІІ ст. Борисоглібський собор був побудований як родинна усипальниця чернігівських князів династії Святославичів, які князювали в Чернігові понад сто років.

  • Некрополь Успенського собору

Архімандрит Єлецького монастиря Іоаникій Галятовський у збірці оповідань з історії Єлецького монастиря «Скарбница потребная» (1676): «Под полом Соборной Успенской церкви погребены тела князей и дворян русских. Такое усердие имели они к Елецкой иконе Богоматери вследствие ее чудес» [2].

  • Цвинтар Катерининської та Покровської церков

Старовинні цвинтарі

У 2018 р. на Єлецькій горі знайдене старовинне семиярусне кладовище що сформувалося після нашестя монголів у XIII сторіччі. [3]

Примітки
  1. Атрошенко не пошел на повышение стоимости ритуальных услуг http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/70895-atroshenko-ne-poshel-na-povyshenie-ceny-na-ritualnye-uslugi.html
  2. Марков М. О. О достопамятностях Чернигова / М. О. Марков — Б.м., 1816. — С. 3.
  3. ДРЕВНІЙ СЕМИЯРУСНИЙ ЦВИНТАР ЗНАЙШЛИ У ЧЕРНІГОВІ

Джерела
  • Барадулин Г. Церковь святого пророка Илии и пещеры преподобного Антония Печерского в г. Чернигове // Малорусский сборник. — Чернигов, 1897
  • Бережков М. С. К истории Черниговского Спасскаго собора. — М., 1911
  • Добровольский П. М. Черниговский Успенский Елецкий первоклассный монастырь. — К., 1900
  • Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. — Чернгів, 1995
  • Карнабіда А. А. Чернігів. Архітектурно-історичний нарис. — К., 1980
  • Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — М., 1980
  • Милорадович Г. Описание Черниговских соборов Спасопреображенского и Борисоглебского. — Чернігів, 1890
  • Некрополь Черниговского Елецкого монастыря // Календарь Черниговской епархии на 1891 год
  • Рыбаков Б. А. Древности Чернигова // Материалы и исследования по археологоии СССР. — М., 1949.— №11
  • Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських // Записки Українського наукового товариства в Києві — К., 1928
  • Холостенко Н. В. Архитектурно-археологические исследования Успенского собора Елецкого монастыря в Чернигове // Памятники культуры. Исследования и реставрация. — М., 1961
  • Холостенко Н. В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. // Советская археология. — М., 1967. — №2
  • Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляд, розвідки, матеріали. — К., 1928
  • Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. — К., 1990
  • Чернигову — 1300 лет. Сборник документов и материалов. — К., 1990
  • Сытый Ю. Н., Луценко Р. Н. Церковные кладбища детинца древнерусского Чернигова // Русский сборник. — Брянск, 2011. — Вып. 6. — С. 46-52 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.