Яцево

Яцево — кладовище в Чернігові, розташоване на сході міста, одне з 5 діючих. Найбільше в Чернігові, входить до 10 найбільших кладовищ України. Відкрито 1974 року[1].

Яцево
Яцево
Інформація про цвинтар
51°32′15″ пн. ш. 31°21′50″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Чернігів
Відкрито 1974
Площа 110 гектар
Кількість поховань більше 97 000 (2016)
Адреса:
Чернігів, вулиця Кленова[1]

Яцево
Яцево (Чернігівська область)

На території кладовища у 1996 р. збудовано Церкву святителя Феодосія. 21 листопада 2018 р. урочисто відкрито каплицю Архистратига Божого Михаїла на честь полеглих за Україну воїнів. Її споруджено у 108-му секторі кладовища, де поховані загиблі учасники Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил. Будівництво каплиці розпочалося в 2016 р. за ініціативи ГО "Єдина родина Чернігівщини", очолюваної батьком загиблого воїна Миколою Шанським [2].

На кладовищі виділено окрему ділянку, де здійснюється поховання воїнів, полеглих у Другій світовій війні. Так, 22 червня 2009 р. тут було перепоховано 15 радянських вояків[3], а 21 вересня 2020 р. перепоховано М. Грязнова, полеглого на території Курської обл. (нині - Російська Федерація)[4].

Поховані діячі культури та науки, громадські та політичні діячі

  • Боднарук Любомир Мирославович (1938—2009) — хормейстер, музикант та педагог, заслужений діяч мистецтв України [5].
  • Груша Анатолій Микитович (1939—2003) — невропатолог, заслужений лікар Української РСР, доктор медичних наук, академік Української академії національного наукового прогресу (УАННП), головний лікар Чернігівської обласної лікарні (1974-2003).
  • Ємець Володимир Володимирович (1938 — 2019) — український живописець, народний художник України.
  • Карнабіда Андрій Антонович (1927—2005) — український архітектор, мистецтвознавець, краєзнавець. Кандидат архітектури (1974), член Національної спілки архітекторів України (1958), член-кореспондент Академії архітектури України (1994), лауреат премії в галузі містобудування і архітектури імені І. Моргілевського від Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
  • Костарчук Віктор Миколайович (1918—2001) — український вчений-математик та організатор вищої освіти, кандидат фізико-математичних наук, професор. Впродовж 27 років очолював Чернігівський педагогічний інститут та був Головою Правління обласної організації товариства «Знання».
  • Костарчук-Решетнюк Раїса Іванівна (1948—2014) — українська актриса, майстер поетичного слова і громадська діячка, заслужена артистка України[6].
  • Коцюбинський Юлій Романович (1934—2000) — заслужений працівник культури України, літературознавець. Онук Михайла Коцюбинського.
  • Кузнєцов Герард Олексійович (1925—2020) — український краєзнавець, почесний громадянин м. Чернігів (2005).
  • Мельник Анатолій Іванович (1953—2021) — український науковець і політичний діяч, голова Чернігівської обласної ради.
  • Поляков Антон Едуардович (1987 — 2021) — колишній український політик, народний депутат XIX скл. від Слуги народу (в.о. № 206, частина Новозаводського району Чернігова, Ріпкинський, Чернігівський райони), безпартійний.
  • Реп'ях Станіслав Панасович (1938—2012) — український поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч, літературний критик, перекладач, журналіст. Заслужений працівник культури України та Чуваської АРСР.
  • Сарана Валерій Юрійович (1947—2018) — український громадський діяч, перший голова Чернігівської краєвої організації Народного Руху України (1990—1992), член оргкомітету Установчого з'їзду Народного Руху України (1989)[7].
  • Уманець Микола Васильович (1925—1986) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1986 рр. Член Ревізійної комісії ЦК КПРС в 1981—1986 рр.
  • Устинов Віктор Матвійович (1926—2018) — український радянський архітектор, у 1960-х — 1970-х — головний архітектор Чернігова.
  • Шкурко Анатолій Никифорович (1924 — 2019) — український художник, член Національної спілки художників України з 1960 р. Заслужений художник України з 1996 р. , народний художник України з 2009 р.
  • Шльончик Олександр Микитович (1921—2008) — український майстер народних музичних інструментів та музикант.

Поховані видатні спортсмени

  • Сурабко Григорій Миколайович (1951— 1998) — український парашутист, Заслужений майстер спорту СРСР із парашутного спорту, абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму (1976), абсолютний чемпіон СРСР 1977 року. Тренер національної збірної команди України та збірної команди Військово-повітряних Сил України.

Поховані учасники АТО, ООС на Сході України

Поховані миротворці

  • Койдан Юрій Анатолійович (1975—2003) — старший сержант 5 ОМБр. Загинув на території української бази «Аль-Кут», розташованої в польському секторі Іраку.

Полеглі на фронтах Другої світової війни

  • Попудренко Микола Микитович (1906 — 1943) — партійний діяч УРСР, у роки Німецько-радянської війни — секретар Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, один з організаторів радянського партизанського руху на території України, командир Чернігівського обласного партизанського загону. Герой Радянського Союзу.

Учасники Другої світової війни

  • Капранов Василь Логвинович (1904 — 1950) — український радянський партійний діяч, учасник партизанського руху, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Сколько стоит умереть в Чернигове?, www.gorod.cn.ua
  2. У Чернігові освятили каплицю на честь полеглих за Україну воїнів. Укрінформ. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  3. http://svoboda.fm/culture/Culture/198559.html?language=ua
  4. Сірик, Юлія (21 вересня 2020). У Чернігові перепоховали воїна Другої світової Миколу Грязнова. Суспільне. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  5. https://www.nota.net.ua/index.php?id=576 ЧЕРНІГІВ ВШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ВЕЛИКОГО МАЕСТРО ЛЮБОМИРА БОДНАРУКА
  6. У Чернігові вшанували пам’ять артистки Раїси Решетнюк-Костарчук (відео). gorod.cn.ua. 4 травня 2017.
  7. У Чернігові попрощалися з Валерієм Сараною – борцем за незалежність України. Укрінформ. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.