Цвітоха (село)
Цвіто́ха — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 926 осіб. Орган місцевого самоврядування — Цвітоська сільська рада. Розташоване на річці Цвітоха.
село Цвітоха | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Славутський | ||||
Рада | Цвітоська сільська рада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1520 | ||||
Населення | 926 | ||||
Площа | 1,46 км² | ||||
Густота населення | 634,25 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30014 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°14′46″ пн. ш. 26°56′52″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
225 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30014, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Цвітоха | ||||
Карта | |||||
Цвітоха | |||||
Цвітоха | |||||
Мапа | |||||
Символіка
Затверджена в грудні 2018 р. рiшенням сесії сільської ради. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов.
Герб
В щиті, хвилясто розтятому срібним і зеленим, розтята лілея перемінних з полями кольорів. В правому верхньому куті три зелених дубових листочки, середній в стовп, менші бічні в правий і лівий перев'язи, що виходять з однієї точки, у лівому верхньому срібна квітка яблуні. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ЦВІТОХА».
Квітка лілеї — символ назви села, водночас символ чистоти і надії. Хвилястий поділ означає річку Цвітоху, що тече через село, дубові листки — розташування села серед лісів, яблунева квітка означає сади і яблуневу алею пам'яті.
Прапор
Квадратне полотнище поділене хвилясто вертикально на дві рівновеликі смуги — білу древкову і вільну зелену. На лінії перетину хвилясто розтята лілея змінних з полями кольорів. У верхньому древковому куті три зелених дубових листочки, середній вертикальний, менші бічні нахилені вліво і вправо, що виходять з однієї точки, у лівому вільному куті біла квітка яблуні.
Історія
Вперше згадується у 1520 році, під назвою Цьвитохи, як маєток дружини Івана Заславського — Олени.
У 18-19 століттях функціонували 5 млинів та майстерні ґонтарів.
На кінець 19 століття в селі було 143 будинки та 879 жителів, дерев'яна церква (з 1747 року), приходська школа, тартак, гуральня, смолярня.
Село ділилось на урочища: Глей, Головки, Діброва, Замогильно, Чихова.
За переписом 1911 року у Цвітосі — 908 мешканців, крамниця, гуральня, хімічно-технічна фабрика.
Відносилось до Славутської волості, Заславського повіту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1017 осіб, з яких 475 чоловіків та 542 жінки[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 925 осіб[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,41 % |
російська | 2,38 % |
білоруська | 0,11 % |
польська | 0,11 % |
Відомі уродженці
- Український громадсько-політичний діяч Дмитро Демчук (1895 — 1963).
- Український поет Іван Рибицький (1936—2005).
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.