Центральний музей Утрехта

Утрехт посідає окреме місце серед міст Північних Нідерландів. Колись це було поселення племен батавів. Землі були захоплені римськими легіонерами, де останні створили 47 фортець Альбіобола. В поселення рано прийшло християнство, з 8 століття нашої ери тут була резиденція єпископа.

Утрехт був тихим, але буремні політичні події долітали і сюди. В історії відома Утрехтська унія 1579 року. Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій (до Утрехтської унії приєдналися також багато міст Фландрії і Брабанта, але в 1580-х рр.. 16 ст. вони були захоплені іспанськими загарбниками і підкорені іспанській імперії).

Коли в Північних Нідерландах панівні позиції посіли протестантські секти, Утрехт залишився в лоні католицизму. Ця обставина обумовила як тісні релігійні, так і культурні контакти з Італією, так і з папським Римом. В історії мистецтва залишились відомими як утрехтські маньєристи, так і утрехтські караваджисти. Короткий термін у 1807–1810 роках — тут була резиденція короля Голландії Луї Бонапарта (а місто столицею), у 1810–1813 роках — він центр французького департаменту Зейдерзе.

З 1636 року запрацював Утрехтський університет, найбільший на кінець 20 ст. в країні. Частково ці історичні події відбилися і на характері колекцій Центрального музея Утрехта, що був заснований 1838 року.

Йоос Корнеліс Дрохслот. «Панорама міста Утрехт», до 1665 р.

Первісно музей не мав власного приміщення і невелика колекція живопису була розташована на верхньому поверху Утрехтської ратуші. Збірка мала обмежену тематику і стосувалась тільки місцевих художників. 1921 року декілька музейних збірок міста були поєднані у один музейний заклад, що і отримав прозаїчну назву — Центральний музей. Експонати розмістили у цегляних спорудах колишнього монастиря св. Миколая (Nicolaaskerkhof за голландською.)

Тому в музейній збірці опинились археологічні знахідки, архітектурні моделі старовинних споруд Утрехта, живопис утрехтських митців за декілька століть, старовині меблі і експонати єпископського музея.

Особливу групу в мистецтві Голландії 17 століття посіли так звані утрехтські караваджисти. На відміну він головної купи художників протестантської Голландії, мешканці Утрехта залишились в лоні католицької церкви і довгі роки підтримували зв'язки з осередком католицизму і витончених мистецтв — Римом. Тут залюбки працювали представники нідерландського маньєризму попередньої доби, тобто 16 століття. Зв'язок з Римом і новітною течією в мистецтві — караваджизмом — успадкували саме утрехтці. Деякі з них десятиліттями жили і працювали в Римі — Герріт ван Гонтгорст, Дірк ван Бабюрен, багато обдарований Гендрік Тербрюгген. До того ж Тербрюгген зустрічався в Римі з самим Караваджо і бачив його твори та вивчав їх.

Розквіт творчості утрехтських караваджистів припав на перші 35 років 17 століття. За цей час Тербрюгген та Бабюрен померли, а Хонтхорст все більше відходив від настанов Караваджо. Але утрехтські караваджисти мали суттєвий вплив на художників-голландців з інших мистецьких центрів, серед них — Герріт Доу і сам Рембрандт, який ніколи не був в Італії. Багато спільного з утрехтськими караваджистами знайдено і в творах уславленого французького майстра з Лотарингії на ім'я Жорж де ла Тур.

• 
  Анонім зламу 14-15 ст. «Родина лицарів Монфор перед Богородицею», бл. 1400 р., Центральний музей Утрехта
• 
  Деніел ван ден Кеборн. «Андріс ван дер Мюлен», 1583 р.
• 
  Паулюс Морелсе. «Абрахам Блумарт», 1609 р.
• 
  Андріс ван Боковен. «Автопортрет Андріса ван Боковена з власною родиною», 1629 р.
• 
  Ян ван Скорель. «П'ять членів утрехтського Братства пілігрімів до Єрусалима», бл. 1541 р.
• 
  Йоахім Втевал. «Автопортрет», 1601 р.
• 
  Герріт ван Гонтгорст«Маргатита Марія де Рудер з матьр'ю перед портретом батька », 1652 р.
• 
  Луї Буальї. Портрет Жана Антуана д'Аверхюльта, 1792 р.
• 
  Йоган Генріх Нейман. «Родина Метелеркамп», бл. 1852 р.

Пейзажі в музейній збірці

Корнеліс ван Пуленбург. «Кимон і Іфігенія», Центральний музей Утрехта.

• 
  Корнеліс ван Пуленбург. «Пейзаж зі сценою втечі Святої Родини в Єгипет», 1625 р.
• 
  Віллем де Хеск (Willem de Heusch), «Італійський пейзаж з кам'яним мостом», 1650 р.
• 
  Ісак Уватер. «Ратуша міста Утрехт перед мостом», 1779 р.
• 
  Віллем де Хеск (Willem de Heusch), «Італійський пейзаж з кам'яним мостом», 1650 р.
• 
  Ян Хендрік Верейн. «Утрехтський собор», 1829 р.
• 
  Якоб Маріс. «П'ять вітряків», 1878 р.

• Bierens, Cornel, Centraal Museum Gids. Utrecht: Centraal Museum, 2001
• Official site of the Centraal Museum Utrecht

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центральний музей Утрехта

• Картинна галерея
• Археологія
• Архітектурна модель

1. https://museumnetwork.sothebys.com/en/museums/centraal-museum
2. https://hedendaagsesieraden.nl/2016/12/16/centraal-museum/