Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України
Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗС України) — головна науково-дослідна установа Збройних сил України з дослідження проблем військово-технічної політики у сфері розвитку озброєння і військової техніки (ОВТ), яка здійснює свою діяльність через проведення фундаментальних, пошукових та прикладних досліджень спрямованих на наукове обґрунтування пріоритетних напрямків військово-технічної політики стосовно проблем створення новітнього озброєння, розробок і модернізації, продовження ресурсу й утилізації ОВТ, засобів ураження та боєприпасів, техніки та засобів спеціального призначення, перспектив розвитку ОВТ Збройних Сил України, оборонних технологій та оборонно-промислового комплексу, науково-методичного забезпечення формування та реалізації ВТП, Державних цільових оборонних програм розвитку ОВТ, Державного оборонного замовлення та заходів міжнародного ВТС, науково-технічного супроводження розробок і модернізації, продовження ресурсу та утилізації ОВТ, а також забезпечення функціонування системи охорони інтелектуальної власності під час наукових досліджень.
Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України | |
---|---|
Логотип | |
Тип | науково-дослідний інститут |
Засновано | 1996 року |
Країна | Україна |
Розташування | м. Київ, просп. Повітрофлотський, 28Б |
Начальник інституту | генерал-майор Чепков Ігор Борисович |
Код ЄДРПОУ | 22991050 |
Вебсайт | cndiovt.com.ua |
ЦНДІ ОВТ ЗС України підпорядковується заступнику Міністра оборони України, який згідно з розподілом обов’язків спрямовує та контролює його діяльність.
Розташування: 03049, м. Київ-049, Повітрофлотський проспект, 28.
Основні завдання
- проведення фундаментальних та прикладних досліджень, спрямованих на наукове обґрунтування пріоритетних напрямів та проблем ВТП у сфері створення, розробок, перспектив розвитку ОВТ, оборонних технологій та ОПК, а також науково-методичне забезпечення формування та реалізації формування і реалізації ДЦОПР ОВТ та Державного оборонного замовлення України (ДОЗ);
- проведення наукових досліджень щодо реалізації ВТП держави в частині, що стосується системи розроблення, виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки на підприємствах ОПК для всіх силових структур держави;
- проведення наукових досліджень щодо обґрунтування тактико-технічних вимог (далі — ТТВ), розробки тактико-технічних завдань (далі — ТТЗ) до перспективного ОТВ та покращення тактико-технічних характеристик існуючого ОТВ, формування програм і методик випробувань дослідних зразків ОВТ;
- розроблення (участь у розробленні) концепцій та проектів ДЦОПР, ДОЗ, а також наукове супроводження та коригування їх заходів спільно зі структурними підрозділами Міністерства оборони та Генерального штабу в межах компетенції Інституту;
- НТС розробок (модернізації), продовження ресурсу та утилізації ОВТ, їх випробувань та інших робіт, пов’язаних з доведенням нових наукових і науково-технічних результатів досліджень до їх реалізації в дослідних зразках ОВТ згідно з вимогами ТТЗ на відповідних стадіях життєвого циклу ОВТ із забезпеченням охорони інтелектуальної власності під час наукових досліджень.
Інститут може виконувати покладені на нього завдання і функції з іншими структурними підрозділами Міністерства оборони, Генерального штабу та органами військового управління.
Основні функції
Інститут відповідно до покладених на нього завдань:
- організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює контроль за їх реалізацією;
- розробляє і бере участь у розробці та експертизі проектів нормативно — правових актів (документів), зокрема, щодо розробок і модернізації ОВТ, їх випробувань, продовження ресурсу, утилізації, стандартизації, уніфікації, а також стосовно охорони інтелектуальної власності;
- здійснює перспективне і поточне планування діяльності Інституту;
- координує планування наукової і науково-технічної діяльності (ННТД) науково-дослідних установ Збройних Сил України за призначенням та завданнями діяльності Інституту;
- формує загальні наукові напрями щодо вирішення проблем створення та перспектив розвитку ОВТ силових структур держави;
- обґрунтовує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку ОВТ;
- бере участь у розробленні та експертизі проектів державних цільових оборонних програм розвитку ОВТ Збройних Сил, формуванні ДОЗ та їх НТС;
- розробляє і вдосконалює методологію та здійснює науково-методичне забезпечення досліджень з питань розвитку та проблем випробувань ОВТ;
- виконує фундаментальні та прикладні дослідження проблем воєнно- технічної політики у сфері розробок і модернізації ОВТ;
- проводить наукові дослідження щодо реалізації воєнно-технічної політики держави в Збройних Силах в частині, що стосується системи розроблення і виробництва ОВТ на підприємствах ОПК;
- проводить дослідження проблем відновлення ресурсу та відповідного ремонту;
- проводить дослідження проблем міжвідомчої координації розвитку оборонних технологій;
- проводить дослідження з питань військово-технічного співробітництва з іншими державами в галузі розробок нових, модернізації існуючих зразків ОВТ Збройних Сил, продовження їх ресурсу та утилізації;
- аналізує стан, перспективи розвитку ОВТ та оборонних технологій в Україні та розвинутих країнах світу;
- проводить воєнно-технічний аналіз досягнень науки і техніки з метою їх використання в дослідженнях та НТС розробок перспективного та модернізації існуючого ОВТ, а також космічної техніки військового призначення;
- готує пропозиції щодо обґрунтування економічної доцільності проведення заходів щодо розробок (модернізації) зразків ОВТ Збройних Сил та прогнозних витрат за відповідними етапами їх життєвого циклу;
- здійснює наукову експертизу проектів оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних вимог до ОВТ та готує пропозиції щодо їх затвердження;
- за дорученням замовника обґрунтовує ТТВ до перспективних, модернізованих зразків ОВТ та аналізує й оцінює можливість їх реалізації з використанням існуючих і новітніх оборонних технологій та розробляє проекти ТТЗ на ДКР з розробок нових зразків ОВТ, модернізації існуючих, продовження їх ресурсу;
- проводить науково-технічну експертизу товарів та готує висновки щодо визначення сфери використання зразків (елементів зразків) ОВТ;
- проводить науково-технічну експертизу (за технічними умовами, державними стандартами, проектно-технічною документацією тощо) науково — технічної продукції на всіх етапах виконання ДКР та надає висновки з питань розробок нових зразків ОВТ Збройних Сил, модернізації, продовження ресурсу та випробувань;
- здійснює НТС розробок новітніх і модернізації існуючих зразків ОВТ; розробляє проекти програм і методик державних випробувань зразків ОВТ;
- бере участь у проведенні державних, визначальних відомчих та інших випробувань зразків ОВТ для потреб Збройних Сил;
- здійснює дослідження і заходи, спрямовані на інформаційне забезпечення ННТД з питань розробок, модернізації, продовження ресурсу та утилізації ОВТ;
- здійснює підготовку до видання журналу «Озброєння та військова техніка», науково-технічного збірника Інституту, збірників наукових праць, науково-технічних, довідкових та інших видань з воєнно-технічних питань;
- створює банк методологічних та нормативних документів з питань розроблення та модернізації ОВТ Збройних Сил;
- забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Інститут;
- здійснює науково-методичне забезпечення функціонування системи охорони інтелектуальної власності у Збройних Силах;
- здійснює заходи щодо координації патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи у Збройних Силах;
- організовує заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності на результати науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт під час виконання ДОЗ;
- узагальнює та поширює передовий досвід щодо організації та проведення патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи;
- організовує конкурси, виставки, наради, семінари з винахідництва та раціоналізації у Збройних Силах;
- здійснює цільову підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації як в Інституті та інших наукових установах, вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) держави, так і за кордоном;
- забезпечує в межах покладених на Інститут завдань мобілізаційної підготовки дотримання законодавства з охорони праці, пожежної безпеки;
- планує та організує виконання заходів щодо переведення Інституту на функціонування в умовах особливого періоду;
- веде службове (мобілізаційне) діловодство;
- здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції;
- організовує виконання заходів повсякденної службової діяльності та підвищення професійної підготовки особового складу;
- забезпечує охорону державної таємниці, інформації з обмеженим доступом, технічний захист інформації в Інституті згідно з вимогами нормативно-правових актів та здійснює постійний контроль за їх станом;
- здійснює експертну оцінку матеріальних носіїв інформації щодо наявності відомостей, що встановлять державну таємницю та надає пропозиції про зміну грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації у військово-технічній галузі;
- готує пропозиції державним експертам з питань таємниць Міністерства оборони України з визначення грифу секретності матеріальних носіїв інформації у військово-технічній галузі;
- готує самостійно, або разом з іншими структурними підрозділами, інформаційні, аналітичні матеріали, науково обґрунтовані пропозиції за призначенням Інституту для подання керівництву Міністерства оборони та Збройних Сил, Верховної Ради України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, та іншим державним органам за окремим дорученням;
- розглядає в установленому порядку звернення громадян;
- опрацьовує запити і звернення народних депутатів України;
- організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів;
- здійснення виконання функцій внутрішнього контролю діяльності. Інституту;
- здійснює інші повноваження, передбачені нормативно-правовими актами;
- за рішенням Міністра оборони України може залучатися до виконання інших функцій, покладених на Міністерство оборони.
Історія
З метою забезпечення науково-технічного супроводження розробок, модернізації та постачання озброєння і військової техніки Збройним Силам, іншим військовим формуванням в процесі розвитку Збройних Сил України неодноразово порушувалося питання щодо необхідності створення головної науково-дослідної установи стосовно ОВТ. Тому, відповідно до статті 7 Закону України «Про оборону України» в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня № 1495 на базі Наукового центру Сухопутних військ та Наукового центру проблем захисту від високоточної зброї, які функціонували при Київському інституті Сухопутних військ і за складом та структурою були не здатні виконувати повномасштабне наукове забезпечення реалізації військово-технічної політики в Збройних Силах України, був створений Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України.[1]
Наказом Міністра оборони України від 12 грудня 1997 року № 52 з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 № 1495 «Про створення Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України» затверджено положення про Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, організаційна структура і чисельність Інституту.
Формування і керівництво Інститутом було доручено талановитому і досвідченому вченому генерал-майору Ковтуненку Олексію Петровичу, заслуженому діячеві науки і техніки України, доктору технічних наук, професору, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки.
З 2006 року по квітень 2012 Інститут очолював генерал-лейтенант Василенко Олександр Васильович, який мав великий досвід службової діяльності на різних посадах, в тому числі й у сфері розвитку ОВТ, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, лауреат Державної премії України за 2011 рік в галузі науки і техніки. З 25 жовтня 2012 року, ЦНДІ ОВТ ЗСУ очолює доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки генерал-майор Чепков І.Б.[2]
За роки свого існування Інститут набув великого наукового кадрового потенціалу. В Інституті працюють 19 докторів і 47 кандидатів наук, які мають вчені звання професора (15 співробітників), старшого наукового співробітника і доцента (40), 7 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені винахідники України та 3 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки. У складі Інституту функціонує кілька наукових шкіл під керівництвом вчених вищої кваліфікації. Значні успіхи досягнуті раціоналізаторами і винахідниками Інституту. Успішно здійснюється підготовка для ЗС України наукових кадрів. Велику увагу в своїй діяльності колектив Інституту приділяє питанням координації робіт організацій різних міністерств і відомств України, органів державного і військового управління у сфері розвитку ОВТ. Багато співробітників Інституту набули широку популярність у Збройних Силах, серед них заслужені діячі науки і техніки України Довгополий А. С., Ковтуненко О. П., Креденцер Б. П., Круковський-Сіневич К. Б., Лапицький С. В., Слюсар В. І., заслужені винахідники України Комаров В. А., Яблоков В. В. та багато інших. Співробітники інституту неодноразово відзначалися нагородами Президента України та державними нагородами, у тому числі орденами «Князя Ярослава Мудрого II ступеня», «За заслуги III ступеня», «Данила Галицького» та іншими.
2020-ті
Станом на 2020 рік Інститут здійснює науково-технічне супроводження близько 250 дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації нинішніх зразків ОВТ. Фахівці інституту залучені до фундаментальних досліджень з оборонної тематики інститутів Національної академії наук України (за пів року завершено супровід 21 НДР, відкрито до НТС 25 нових проєктів)[3].
Насамперед це ДКР зі створення і модернізації танків, БМП, оперативно-тактичного ракетного комплексу, систем залпового вогню, протитанкових ракетних комплексів, боєприпасів різних типів (зокрема високоточних), бойових літаків (зокрема безпілотних), керованих авіаційних ракет, зенітних ракетних комплексів, РЛС, корвета, катерів різних типів, ракетних комплексів морського й наземного базування, засобів зв'язку та автоматизації, машини РХБ розвідки, багатофункціональних автоматизованих станцій перешкод, нетрадиційної зброї тощо[3].
Зокрема, в інтересах Сухопутних військ супроводжується:[3]
- модернізація РСЗВ 9К58 «Смерч» і БМ-21 «Град»;
- розробка 155-мм самохідної гаубиці «Богдана»;
- модернізація ПТРК «Штурм-С»;
- розробка далекобійного мобільного мінометного комплексу на базі спеціалізованого броньованого авто;
- модернізація танка Т-64Б (Т-64БВ);
- розробка основного бойового танка для потреб ЗСУ;
- розробка важкої БМП;
- розробка лінійки 122-мм боєприпасів до РСЗВ «Град» і артилерійських боєприпасів калібру 155 мм;
- розробка багатофункціонального ракетного комплексу.
Наразі представники Інституту працюють і за напрямком розвитку морських озброєнь і техніки ВМС, а саме — розробки протикорабельного ракетного комплексу наземного базування, створення берегового заобрійного комплексу виявлення надводних цілей та видачі цілевказівки комплексу 360МЦ. А ще — будівництво десантно-штурмового катера, переобладнання середнього морозильного траулера в середній розвідувальний корабель, розробка технічного проєкту ракетного катера[3].
Керівництво
- Начальник генерал-майор Чепков Ігор Борисович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки.
- Заступник начальника полковник Васьківський Михайло Іванович, доктор технічних наук, професор
- Заступник начальника з наукової роботи полковник Сотник Владислав Віталійович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник.
- Заступник начальника з проведення досліджень та випробовувань генерал-майор Колєнніков Андрій Петрович
- Головний науковий співробітник — начальник групи головних наукових співробітників з наукового керівнитва досліджень інституту полковник Слюсар Вадим Іванович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- Головний науковий співробітник групи головних наукових співробітників з наукового керівнитва досліджень інституту Лапицький Сергій Володимирович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки.
- Головний науковий співробітник групи головних наукових співробітників з наукового керівнитва досліджень інституту Зубарєв Валерій Володимирович, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник промисловості України.
Див. також
Примітки
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. N 1495 "Про створення Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України". http://zakon5.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 11 грудня 1996. Процитовано 4 червня 2018.
- Ігор Чепков: «Ключові проблеми у сфері реформування оборонно-промислового комплексу України». Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
- Перелік озброєння що розробляють та випробовують для ЗСУ. Ukrainian Military Pages. 26 липня 2020.
Джерела
- В авангарді військово-технічної науки. - К.: ЦНДІ ОВТ ЗС України, 2017. - 260 с.
Посилання
- Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. Процитовано 4 червня 2018.
- Перспективи розвитку озброєння та військової техніки. https://republic.com.ua/. Republic.com.ua. 26 березня 2017. Процитовано 4 червня 2018.
- Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України
- С.Я. Мосійчук, О.Б. Попков, О.А. Майстренко (29 жовтня 2018). Перспективи розвитку підривників артбоєприпасів. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Процитовано 28 жовтня 2018.