Слюсар Вадим Іванович

Вадим Іванович Слюсар (нар. 15 жовтня 1964 р., с. Колотії Решетилівського району Полтавської області) — український науковець, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаціного простору Національної академії наук України[1] та Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України[2], професор, доктор технічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.

Слюсар Вадим Іванович
Професор Вадим Іванович Слюсар
Професор Вадим Іванович Слюсар
Народився 15 жовтня 1964(1964-10-15) (57 років)
с. Колотії
Країна  СРСР Україна
Діяльність інформатик, математик, electronics technician, військовослужбовець, науковець, винахідник, військовий інженер, системний інженер
Галузь радіотехніка
Заклад Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: тензорно-матрична теорія цифрових антенних решіток, теорія N-OFDM
Нагороди
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» IІ ступеня
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Особ. сторінка slyusar.kiev.ua

Біографічні відомості

Експериментальний зразок 8-канальної ЦАР, розроблений за участю Слюсаря В. І.[3]
Цифровий сегмент 8-канальної ЦАР на основі стандарту PCI з FPGA-модулями цифрової обробки сигналів, спроектований Слюсарем В. І.[4]
16-канальний модуль АЦП і цифрової обробки сигналів ЦАР стандарту CompactPCI, запропонований Слюсарем В. І.[5]
Багатоканальний аналоговий приймальний модуль ЦАР, запропонований за участю Слюсаря В. І.[6]
Блоковий транспонований торцевий добуток матриць

Народився 1964 року в с. Колотії Решетилівського району Полтавської області.

1985 року закінчив Оренбурзьке вище зенітне ракетне командне училище[7][8][9].

1985—1987 роки — начальник підрозділу зенітно-ракетної батареї Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М..

1987—1992 роки — на посадах молодшого та старшого наукових співробітників Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М.

В 1987—1989 роках як співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М. брав участь у розробці та виготовленні експериментального зразка 8-канальної цифрової антенної решітки[3], на якому проводив наукові дослідження у період з 1989 по 1999 роки.

В 1992 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, а в 2000 р. — доктора технічних наук. Професор за спеціальністю «Військова кібернетика, системи управління та зв'язок» — з 2005 р.

З 2003 р.  — представник України в експертних спільнотах Організації НАТО з наукових досліджень і технологій (RTO)[10][11], Конференції національних директорів озброєнь НАТО[12] (зокрема, груп NAAG, LCG DSS[10][13], LCG LE[10][14], JCG GBAD, ICG IF, CASG[10]), панелі прикладних транспортних технологій (AVT) Організації НАТО з науки і технологій (STO)[15].

З 2009 р.  — член редколегії журнала Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника. Крім того, є членом редколегії журнала «Озброєння та військова техніка».

Наукові результати

  • здійснив подальший розвиток теорії багатоканального  аналізу на основі цифрових антенних решіток (ЦАР)[16];
  • розробив тензорно-матричну теорію багатокоординатної обробки сигналів у радіотехнічних системах з ЦАР[17][18][19][20];
  • запровадив сукупність нових матричних операцій (торцевий добуток[17][20][21], узагальнений торцевий добуток та їхні блокові модифікації[21], операції блокової векторизації, блокової ротації матриць та ін.)[22].
Родина торцевих добутків матриць стала основою започаткованої Слюсарем В. І. тензорно-матричної теорії цифрових антенних решіток для радіотехнічних систем[22], яка надалі отримала розвиток як частина теорії цифрової обробки сигналів. Торцевий добуток набув широкого поширення в системах машинного навчання, статистичній обробці великих даних, зокрема текстів звичайної мови (англ. Natural language processing) та зображень[23][24]. Він дозволяє скоротити обсяги обчислень при реалізації методу зменшення розмірності даних, що одержав назву тензорний скетч[23]. У тому ж контексті ідею торцевого добутку було використано 2010 року[25] для розв'язання завдання диференційної приватності (англ. differential privacy). Крім того, аналогічні обчислення було застосовано для спрощення реалізації багатовимірного згладжування статистичних даних на основі P-сплайнів[26], для багатовимірної апроксимації за допомогою узагальненої лінійної моделі масивів даних (GLAM)[27], підвищення ефективності ядрових методів машинного навчання та в інших алгоритмах лінійної алгебри[28].
  • розвинув теорію диференціювання матричних добутків на основі похідної Нойдеккера[29], завдяки чому отримано компактні аналітичні описи відгуків радіотехнічних систем з ЦАР з урахуванням взаємного впливу антенних елементів та без нього, для ідентичних та неідентичних антенно-фідерних трактів, нижні границі Крамера-Рао для оцінювання граничних властивостей ЦАР щодо точності виміру параметрів сигналів, нові методи багатоканальної обробки сигналів в ЦАР[22];
  • започаткував теорії надрелеївського часового та частотного ущільнення каналів зв'язку, неортогональної частотної дискретної модуляції (N-OFDM)[30][31][32] відповідних сигналів, теорію MIMO систем з імпульсними та N-OFDM сигналами, а також з формуванням простору променів, теорію багатокаскадної квадратурної демодуляції сигналів, тандемної децимації та I/Q-демодуляторів непарного порядку[33][34][35];
  • запровадив нові технічні рішення щодо апаратної реалізації багатоканальних ЦАР[4][5];
  • автор понад 850 наукових і науково-популярних публікацій та 68 винаходів;
  • підготував 16 кандидатів технічних наук та двох докторів технічних наук.

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Центр практичної інформатики НАН України.Слюсар Вадим Іванович. nas.gov.ua (укр.). НАН України. 2017. Процитовано 3 серпня 2021.
  2. Науковці України - еліта держави. Том 4. Слюсар Вадим Іванович. logos-ukraine.com.ua (укр.). ТОВ «Видавництво Логос Україна». 2015. Процитовано 3 серпня 2021.
  3. Slyusar, V. I. The way of correction of DAA receiving channels characteristics using the heterodyne signal// Proceedings of the III International Conference on Antenna Theory and Techniques (ICATT — 99), 8-11 September 1999, Sevastopil, pages 244—245.
  4. Слюсар, В.И. (2002). Схемотехника цифрового диаграммообразования. Модульные решения.. Электроника: наука, технология, бизнес. – 2002. - № 1. с. C. 46 – 52.
  5. Слюсар, В.И. (2004). Схемотехника цифровых антенных решёток. Грани возможного.. Электроника: наука, технология, бизнес. – 2004. - № 8. с. C. 34 – 40.
  6. Патент України на корисну модель № 39243. МПК (2006) G01S 13/00, G01S 7/00, H02K 15/00. Багатоканальний приймальний пристрій.// Слюсар В. І., Волощук І. В., Алесін А. М., Гриценко В. М., Бондаренко М. В., Малащук В. П., Шацман Л. Г., Нікітін М. М. — Заявка на видачу патенту України на корисну модель № u200813442 від 21.11.2008. — Патент опубліковано 10.02.2009, бюл. № 3
  7. Оренбургское Краснознамённое, под редакцией Б. В. Шляпкина. — М.: Воениздат, 1988, 230 с.
  8. Шепель, В. (1985). О военно-научной работе курсантов.. Вестник противовоздушной обороны. – 1985. — № 3. с. С. 49 — 50.
  9. Голубенький С. Профессия — защищать Родину. Газета «Южный Урал», 19 июля 1985. — 4 с.
  10. В авангарді військово-технічної науки. — К.: ЦНДІ ОВТ ЗС України, 2017. — С. 235—242
  11. Слюсар В. И. Военная связь стран НАТО: проблемы современных технологий.//Электроника: Наука, Технология, Бизнес. — 2008. — № 4. — С. 66 — 71.
  12. Slyusar V.I. Regarding the building of system of systems of standards./Coordination problems of military-technical and defensive industrial policy in Ukraine. Weapons and military equipment development perspectives/ V International Scientific and Practical Conference. Abstracts of reports. — October 11–12, 2017. — Kyiv. — P. 38.
  13. Слюсар В. І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№ 2(14). — 2017. — С. 90 — 93
  14. Слюсар Вадим. Основні напрямки розвитку наземних бойових платформ з урахуванням стандартів НАТО.// Бюлетень з питань безпеки «Виклики і ризики». — Київ: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. — 1 листопада 2016. — № 20 (59). — С. 21 — 24.
  15. «Науковці України — еліта держави». Том VI, 2020. — С. 216
  16. Варюхин В. А. Основы теории многоканального анализа./Под ред. В. И. Покровского. — Киев: Наук. думка, 2015. — C. 7.
  17. Slyusar, V. I. (20 травня 1997). Analytical model of the digital antenna array on a basis of face-splitting matrixs products.. Proc. ICATT- 97, Kyiv: 108–109.
  18. Slyusar, V. I. (1999). A Family of Face Products of Matrices and its Properties. Cybernetics and Systems Analysis C/c of Kibernetika I Sistemnyi Analiz 35 (3): 379–384. doi:10.1007/BF02733426.
  19. Slyusar, V. I. (2003). Generalized face-products of matrices in models of digital antenna arrays with nonidentical channels. Radioelectronics and Communications Systems. 46 (10): 9–17.
  20. Slyusar, V. I. (15 вересня 1997). New operations of matrices product for applications of radars. Proc. Direct and Inverse Problems of Electromagnetic and Acoustic Wave Theory (DIPED-97), Lviv.: 73–74.
  21. Anna Esteve, Eva Boj & Josep Fortiana (2009): Interaction Terms in Distance-Based Regression, Communications in Statistics — Theory and Methods, 38:19, P. 3501
  22. Миночкин А.И., Рудаков В.И., Слюсар В.И. (2012). Основы военно-технических исследований. Теория и приложения. Том. 2. Синтез средств информационного обеспечения вооружения и военной техники//Под ред. А.П. Ковтуненко. - Киев: «Гранмна». – 2012. с. C. 7 – 98; 354 – 521.
  23. Thomas D. Ahle, Jakob Bæk Tejs Knudsen. Almost Optimal Tensor Sketch. Published September, 2019. Mathematics, Computer Science, ArXiv
  24. Bryan Bischof. Higher order co-occurrence tensors for hypergraphs via face-splitting. Published 15 February, 2020, Mathematics, Computer Science, ArXiv
  25. Kasiviswanathan, Shiva Prasad, et al. «The price of privately releasing contingency tables and the spectra of random matrices with correlated rows.» Proceedings of the forty-second ACM symposium on Theory of computing. 2010.
  26. Eilers, Paul H.C.; Marx, Brian D. (2003). Multivariate calibration with temperature interaction using two-dimensional penalized signal regression.. Chemometrics and Intelligent Laboratory Systems 66 (2): 159174. doi:10.1016/S0169-7439(03)00029-7.
  27. Currie, I. D.; Durban, M.; Eilers, P. H. C. (2006). Generalized linear array models with applications to multidimensional smoothing. Journal of the Royal Statistical Society 68 (2): 259280. doi:10.1111/j.1467-9868.2006.00543.x.
  28. Woodruff, David P. «Sketching as a Tool for Numerical Linear Algebra.» Theoretical Computer Science 10.1-2 (2014): 1-157.
  29. Slyusar, V. I. (1999). Fisher Information Matrix for Models of Systems Based on Face-Splitting Matrix Products. Cybernetics and Systems Analysis C/c of Kibernetika I Sistemnyi Analiz 35 (4): 636–643. doi:10.1007/BF02835859.
  30. Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 1.. Технологии и средства связи. – 2013. - № 5. с. С. 61 – 65.
  31. Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 2.. Технологии и средства связи. – 2013. - № 6. с. C. 60 – 65.
  32. Майстренко, Владимир Васильевич. (2019). Исследование и разработка методов и алгоритмов повышения эффективности передачи информации в системах связи с N-OFDM.. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. - Омск. с. С. 10.
  33. Slyusar V.I. I/Q-Demodulation of the Odd Order.// International Conference on Antenna Theory and Techniques, 21-24 April, 2015, Kharkiv, Ukraine. — Pp. 156—158
  34. Madodana Mfana. Optimized Soft-Core Processor Architecture for Noise Jamming: Masters of Electrical & Electronic Engineering Dissertation. — The University of Johannesburg. — December 2019. — Pages 8 — 12, 22 — 23.
  35. Madodana Mfana, Ali N. Hasan and Ali Ahmed. Odd/Even Order Sampling Soft-Core Architecture Towards Mixed Signals Fourth Industrial Revolution (4IR) Applications.//Energies, 2019, 12(23), 4567 DOI:10.3390/en12234567
  36. Указ Президента України від 20.08.2008 № 745/2008 щодо присвоєння Слюсарю В. І. почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України»
  37. Who's Who in the World 2013. 2013. с. 2233.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.