Повітрофлотський проспект

Повітрофло́тський проспе́кт — проспект у Шевченківському і Солом'янському районах міста Києва, місцевості Чоколівка, Солом'янка, Кадетський гай. Простягається від вулиці В'ячеслава Чорновола до аеропорту «Київ».

Повітрофлотський проспект
Київ
Початок проспекту та його продовження —
вулиця В'ячеслава Чорновола
Початок проспекту та його продовження —
вулиця В'ячеслава Чорновола
Місцевість Чоколівка, Солом'янка, Кадетський гай
Район Шевченківський,
Солом'янський
Колишні назви
Кадетське шосе,
Повітрофлотське шосе,
Шосе Героїв стратосфери
радянського періоду (російською) Воздухофлотский проспект
Загальні відомості
Протяжність 6 130 м
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°28′53″ сх. д.
Координати кінця 50°24′25″ пн. ш. 30°26′05″ сх. д.
Поштові індекси 03020, 03037, 03049, 03151, 03168, 03186, 03680
Транспорт
Найближчі станції метро  «Вокзальна»
Автобуси А 69, 78, 119
Тролейбуси Тр 8, 9, 17, 19, 19д, 22, 33, 40, 40к, 92Н
Маршрутні таксі

Мт 223, 231, 401, 450, 463, 464, 465, 496, 499, 518, 565, 570

Приміський 302, 368, 805
Зупинки громадського транспорту «Стадіон», «Вулиця Івана Огієнка», «Вулиця Фучика», «Вулиця Генерала Воробйова», «Солом'янська площа», «Вулиця Освіти», «Севастопольська площа», «Смілянська вулиця», «Вінницька вулиця», «Вулиця Андерса», «Волинська вулиця», «Міжнародний аеропорт «Київ»»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Міністерство оборони України, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київський національний університет будівництва і архітектури, Солом'янська РДА, АТ «Укрриба» (кол. Рибкомбінат), аеропорт «Київ», 410-й завод цивільної авіації.
Державні установи Касаційний цивільний суд
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11312
У проєкті OpenStreetMap r1730023
Мапа
 Повітрофлотський проспект у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Івана Огієнка, Стадіонна, Юліуса Фучика, Петра Ніщинського, Шовкуненка, Сурикова, Генерала Воробйова, Солом'янська площа, вулиці Преображенська, Авіаконструктора Антонова, Освіти, Севастопольська площа, проспект Валерія Лобановського, Чоколівський бульвар, вулиці Донецька, Сім'ї Ідзиковських, Святослава Хороброго, Смілянська, Вінницька, Кінцева, Медова і Волинська.

Історія

Проспект виник у середині XIX століття як дорога до с. Жуляни. З 1848 року — Кадетське шосе[1], від розташованої на початку шосе будівлі Київського Кадетського корпусу (1848—1857), нині тут міститься Міністерство оборони України. Тоді шосе починалося від Львівської вулиці (нині — вулиця Січових Стрільців) і сягало теперішньої вулиці Івана Огієнка.

31 січня 1857 року очікувався приїзд до Києва імператора Олександра ІІ. У 1857 році на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу, на честь цієї події була споруджена Тріумфальна арка —дерев'яна споруда (розібрана у 1880-х роках, але не пізніше 1887 року). Біля неї відбулася урочиста зустріч царського поїзда. На згадку про видатну подію планувалося поставити на цьому ж місці кам'яну арку, але зібрані на це гроші імператор запропонував спрямувати на якусь кориснішу справу, згодом на них було відкрите Олександрівське ремісниче училище.

1908 року до Кадетського корпусу було прокладено трамвайну лінію від Тріумфальної арки, яку згодом двічі подовжували (востаннє — 1918 року, коли вона досягла району теперішньої Севастопольської площі).

На межі 1910—1920-х років шосе було подовжено в район нинішньої Севастопольської площі через виникнення військового аеродрому, на базі якого згодом було утворено аеропорт «Київ-Жуляни» (відкритий 1924 року). У 1923 році на відзначення розвитку і зміцнення Червоного Повітряного флоту Кадетське шосе перейменували на Повітрофлотське[2]. З 1934 року вулиця мала назву шосе Героїв стратосфери[3] — на честь стратонавтів Павла Федосеєнка, Андрія Васенка та Іллі Усискіна, які загинули під час польоту стратостата «Осоавиахим-1». Під час окупації міста у 1941–1943 роках шосе ненадовго повернули назву Кадетське, а у 1944 році було підтверджено назву Повітрофлотське шосе[4].

У 1961 році до складу шосе було приєднано Аеровокзальну вулицю[5] (прокладено в 1950-х роках як спеціальну швидкісну трасу до аеропорту в об'їзд житлової забудови, але її спорудження не було завершене; назва — з 1955 року[6]), в 1967 році ділянку колишньої Аеровокзальної вулиці було відокремлено від Повітрофлотського проспекту під назвою вулиця Народного ополчення (сучасна вулиця Святослава Хороброго).

Сучасна назва — з 1963 року[7], одночасно було відокремлено вулицю Косіора (сучасна вулиця В'ячеслава Чорновола), а 1969 року — приєднано Земську вулицю — проходила від Севастопольської площі до району аеропорту.

1952 року проспектом було прокладено тролейбусну лінію до аеропорту. До середини 1950-х років переважно склалася існуюча забудова проспекту.

Будівлі, що мають історичне значення

№ 6 (1848—1857) — будівля колишнього Володимирського кадетського корпусу. На будівлі, в якій у радянський час знаходилося командування Київського військового округу, встановлено меморіальні дошки Георгію Жукову, Іванові Якубовському, Андрію Гречку.

№ 28 (1914—1918) — будівля колишнього Миколаївського артилерійського училища.

№ 30-г (1950; 1952 (надбудова)) — будинок головного корпусу Київського вищого військового авіаційного інженерного училища (корпус № 11).

Будинки № 16 та 24/2 споруджено у 1930-ті роки.

Установи та заклади

Зображення
  • Повітрофлотський проспект на південний захід
  • Заворот Повітрофлотського проспекту на перетині зі Стадіонною вулицею

Примітки
  1. План земельного участка по Кадетскому шоссе, отведенного под постройку Кадетского корпуса. 1848 г. // ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 47. (рос. дореф.)
  2. Протокол заседания Президиума Киевского губисполкома от 14 мая 1923 г. № 38, п. 683 «О переименовании Кадетского Шоссе» // Державний архів Київської області, ф. Р-111, оп. 1, спр. 378, арк. 67, 68об. (рос.) Архівовано з першоджерела 13 червня 2015.
  3. Про перейменування Повітро-флотського шосе // Пролетарська правда. — 1934. — № 33 (3635). — 9 лютого. — С. 4. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 42, арк. 224–231. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 серпня 1963 року № 1247 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 226, арк. 35, 37–39. Архівовано з першоджерела 16 серпня 2013.
  8. У ВЕРХОВНОМУ СУДІ ПОВІДОМИЛИ, КУДИ НАПРАВЛЯТИ КАСАЦІЙНІ СКАРГИ З 15 ГРУДНЯ / Українське право, 15.12.2017

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.