Центральноамериканська федерація
Сполучені Провінції Центральної Америки або Федерація Центральної Америки (ісп. República Federal de Centroamérica) — федеративна держава в 1823—1840 роках на території Центральної Америки, що складається зі штатів (провінцій) Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика і Лос-Альтос створене після виходу їх зі складу Мексиканської імперії. Столиця — Гватемала. Прийнята в листопаді 1824 року конституція Сполучених Провінцій Центральної Америки скасовувала рабство, гарантувала свободу друку, скасовувала феодальні титули. Законодавча влада належала двопалатному парламенту; на чолі федерації стояв президент.
|
У 1830 у президентом Сполучених Провінцій був обраний ліберал Франсіско Морасан, який проводив активну антиклерикальну політику. Проти Морасана виступили консерватори, що розв'язали громадянську війну, що призвело до розпаду федерації. Спроби відновити Сполучені Провінції Центральної Америки, що вживалися пізніше не мали успіху.
Політика
У лібералів Сполучених Провінцій були великі надії на федеральну республіку, яка розвинеться в сучасну демократичну державу між Атлантичним і Тихим океаном. Це прагнення знайшло відображення в символах федерації: біла смуга на прапорі символізує землю між двома океанами; герб містив п'ять гір (по одній від кожного штату) між двома океанами, увінчаний фригійським ковпаком — символом Французької революції.