Центр по усиновленню дітей

Центр було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1996 року № 380 «Питання Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти»[1].

У 2006 році Центр було ліквідовано і замість нього створено Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини як урядовий орган державного управління[2].

Головними завданнями Центру було:

• координація діяльності відповідних органів і служб з питань усиновлення, опіки і піклування, охорони дитинства згідно із законодавством;
• форму банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також банку даних на осіб, які бажають усиновити дітей, створення механізму їх централізованого обліку;
• забезпечення переважного права передачі дітей на усиновлення громадянам України згідно з чинним законодавством;
• сприяння виконанню Україною зобов'язань, передбачених Конвенцією ООН про права дитини та іншими міжнародними договорами України з питань усиновлення, опіки і піклування;
• підготовка для подання Верховній Раді України, Уряду інформації про стан додержання законодавства щодо опіки і піклування, усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, громадянами України та іноземцями.

• Тамара Кунько (1996—2002)[3];
• Ольга Парієнко (2002—2003)[3].
• Євгенія Чернишова (2003—2006).

• Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України

• Т. Ф. Алєксєєнко. Центр по усиновленню дітей // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 986—987