Центр урядового зв'язку

Центр урядового зв'язку Великої Британії, ЦУЗ (англ. Government Communications Headquarters, GCHQ) спецслужба Великої Британії, що відповідальна за ведення радіоелектронної розвідки та за забезпечення захисту інформації органів уряду й армії.

Центр урядового зв'язку
Government Communications Headquarters
емблема Центру урядового зв'язку
Країна:  Велика Британія
Дата заснування: 1946
Юрисдикція: Міністерство закордонних справ
Штаб-квартира:
Бюджет: засекречено (частка від МІ-5 й МІ-6: із £ 1908000000 фунтів стерлінгів у 2013–2014 рр.)
Чисельність: засекречено
(4700 осіб у 1997 р.,
6132 службовців у 2013 р.[1])
Попередня
служба:
Урядова школа кодів і шифрів (англ. Government Code and Cypher School, GC&CS)
Керівництво
Director of the Government Communications Headquartersd Роберт Ханіган
Сайт
gchq.gov.uk
 Центр урядового зв'язку у Вікісховищі

Центр урядового зв'язку Великої Британії перебуває у віданні Міністра закордонних справ Великої Британії[2], формально не бувши частиною Форин-офісу. Директор цього Центру має ранг Постійного секретаря (англ. Permanent Secretary) уряду Великої Британії.

Служба входить до складу Об'єднаного розвідувального комітету, спільно з «MI5» (внутрішня розвідка) і «MI6» (зовнішня розвідка)[2][3].

Історія

Вид у Челтнемі на центр штаб-квартиру «GCHQ» (т.зв. «The Doughnut» — «Пончик»)

«англ. Communications Electronics Security Group, CESG», у перекладі — «Група безпеки електронних комунікацій» став підрозділом зазначеного «Центру урядового зв'язку», що забезпечує захист інформації (включаючи криптографію) органів уряду і армії Великої Британії[4].

Хоча характер роботи, що проводиться ЦУЗ і всі їх деталі були збережені в таємниці, але радянська розвідка мала відносно великі знання про них. Під час Другої світової війни про стан та хід роботи британської розвідки повідомляв у криптографічний підрозділ СРСР члени шпигунської «Кембриджської п'ятірки».

Центр урядового зв'язку працює в тісному контакті з іншими розвідувальними органами, зокрема із секретною розвідувальною службою та британською службою безпеки, а також з іншими британськими службами розвідки й установами державної безпеки. Велика Британія та Сполучені Штати підписали в 1947 році секретну угоду за назвою «англ. UKUSA Signals Intelligence agreement, UKUS SIGINT, UKUSA», до чого, серед інших, приєдналися і Австралія, Канада, Нова Зеландія. Таким чином, Центр урядового зв'язку співпрацює з Агентством США у національній безпеці (англ. National Security Agency), з Канадською службою безпеки зв'язку (англ. Communications Security Establishment), з Австралійською радою зв'язку Міністерства оборони (англ. Defence Signals Directorate) та з Новозеландським Бюро безпеки державного зв'язку.

Керівники

  • У 1921–1944 роки, Алістер Деністон;
  • у 1944–1952 рр., Едвард Тревіс;
  • У 1952–1960 рр., Ерік Джонс;
  • У 1960–1964 рр., Клайв Лохніс (агент «Джо»);
  • У 1965–1973 рр., Леонард Хупер (агент «Джо»);
  • У 1973–1978 рр., Артур Бонсал (агент «Біл»);
  • У 1978–1983 рр., Брайан Тові;
  • У 1983–1989 рр., Пітер Марічоч;
  • У 1989–1996 рр., Джон Ентоні Одей;
  • У 1996–1998 рр., Девід Оманд;
  • У 1998 р.: Кевін Тебіт;
  • У 1998–2003 рр., Френсіс Річардс;
  • У 2003–2008 рр., Девід Пепер;
  • у 2008-2014 рр., Йен Лобан[5].
  • З 2014 р. — Роберт Ханіган.

Структура

Відділи[6]:

Див. також

Примітки

  1. Intelligence and Security Committee of Parliament Annual Report 2012–2013, 2013, p. 40 — ISBN 978-0-10-298652-5. (англ.)
  2. Про Центр урядового зв'язку Архівовано 1 серпня 2014 у UK Government Web Archive // Офіційний сайт «GCHQ» (англ.)
  3. Government Communications Headquarters (GCHQ) Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine. // direct.gov.uk (англ.)
  4. CESG // Офіційний сайт «GCHQ» (англ.)
  5. Aldrich Richard J. // «GCHQ: The Uncensored Story of Britain's Most Secret Intelligence Agency». — HarperCollins, 2010 — ISBN 978-0-00-727847-3 , 978-0-00-731265-2 , P. 551 (англ.)
  6. Richard J. Aldrich, GCHQ: The Uncensored Story of Britain's Most Secret Intelligence Agency, HarperCollins 2010, p. 565 (англ.)

Джерела

  • Aldrich Richard J. // «GCHQ: The Uncensored Story of Britain's Most Secret Intelligence Agency». — HarperCollins, 2010 — ISBN 978-0-00-727847-3 , 978-0-00-731265-2 (англ.)
  • Johnson John // «The Evolution of British Sigint»: 1653–1939. — HMSO, 1997, 1998 — ASIN B002ALSXTC. (англ.)
  • Kahn David // «Seizing the Enigma: The Race to Break the German U-Boats Codes», 1939–1943. Houghton Mifflin, 1991 — ISBN 978-0395427392. (англ.)
  • Smith Michael // «GC&CS and the First Cold War». In Smith, Michael; Erskine, Ralph. Action This Day: Bletchley Park from the Breaking of the Enigma Code to the Birth of the Modern Computer. Bantam Press, 2001 — ISBN 978-0593049105.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.