Центр (Кишинів)

Центр (рум. Centru) — район міста Кишинева. Займає центрально-західну частину міста. Населення — 94800 осіб (2013).

Центр

Centru

Герб Прапор
Тріумфальна арка в центрі Кишинева
Тріумфальна арка в центрі Кишинева
район:
Центр
Країна Молдова
муніципій Кишинів
населені пункти місто Кодру
Офіційна мова молдовська
Населення
 - повне 94800 (2013)
Площа
 - повна 34 км²
Часовий пояс UTC+2
створено 1941
Вебсайт http://www.chisinaucentru.md/
Розташування району на мапі міста Кишинева
Розташування району на мапі міста Кишинева
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Центр

До району належить місто Кодру.

Історія

Протягом XV—XVII ст. цими землями послідовно володіли: Влайку — піркелаб (адміністратор) Хотинського та Оргіївського повітів (1466), Дрегуш (1576), Ходор, Крецу і Рошка (1608—1616), Кіріце Думітракі (1640). Окремі частини входили у володіння монастирів Молдовіца, Галата, Сфинт Вінер. Згодом весь Кишинів перейшов в монастирську власність. У документах початку XIX століття згадуються старовинні назви тутешніх місць: Друмул Кепріеней, Дялул Тіргулуй, Галбена, Шляхул Тігин, Шляхул Ренілор. Після російського загарбання Бессарабії Кишинів виходить з монастирських володінь і набуває статусу міста (1818). Після цього на місці сільськогосподарських угідь і пасовищ з'являються міські квартали майбутнього сектора Центру. Тоді були зарезервовані ділянки землі для міського парку, скверу Кафедрального собору, центрального ринку. Згідно з актом від 25 квітня 1813 року, монастир Галата виділив Кишиневу ділянку для зведення Митрополії та Духовної семінарії. У міському парку, спорудженому в 1818 році були відкриті перші розважальні заклади — казино і «Зелений трактир» («Hanul verde»). У 1836 році закінчилося будівництво Кафедрального собору.

Поміщики Бартоломеу, Харламбіе, Мінко зводять перші великі особняки на вулицях Золота (пізніше — Хараламбіе, Стефана Великого, зараз — Александру чел Бун), Каушанській (пізніше — Миколаївська, Фрунзе, зараз — Колумна) та інші. Після 1834 роки будівництво центру Кишинева здійснювалося за планом, затвердженим царською адміністрацією. У 1860-70-х рр. мостяться головні вулиці міста, на деяких з них з'являється гасове освітлення. Була побудована водонапірна вежа, введений в експлуатацію перший водопровід. До кінця XIX століття з'являється конка, замінена в 1913 році трамваєм на електричній тязі. У 1928 році на місці зруйнованого в 1918 році пам'ятника російському імператору Олександру II за проектом скульптора А. М. Племедяле біля головного входу в міський парк встановлений пам'ятник Штефану чел Маре.

У 1951 році закладено парк навколо штучно виритого Комсомольського озера (нині Валя Морілор). У 1957 році відбулося урочисте відкриття Алеї Класиків молдовської літератури. Були відкриті: Національний Палац — в 1974 році, Органний Зал — 15 вересень 1978, нове приміщення Театру Опери та Балету — в 1980 році.

Вулиці

Головні магістралі сектора:

  • Штефан чел Маре
  • Александр Пушкін
  • Константин Негруцці
  • митрополит Дософтей
  • Варлаам
  • Колумна
  • Букурешть
  • Міхай Когелнічану
  • Алексей Матеєвич
  • Влайку-Пиркелаб
  • Міхай Емінеску
  • Васіле Александрі
  • Тігіна
  • Ізмаїл

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.