Цербе-Несіна Валентина Адамівна
Валенти́на Ада́мівна Цербе-Не́сіна (нар. 8 січня 1969, с. Полісся Коростенського району Житомирської області) — українська біатлоністка, бронзова призерка Олімпіади-94 в Ліллехамері (Норвегія). Кавалерка «Ордена княгині Ольги», Заслужений майстер спорту України, почесна громадянка міста Прилуки[1].
Валентина Цербе-Несіна Валентина Адамівна Цербе-Несіна | ||||
---|---|---|---|---|
Оксана Баюл і Валентина Цербе (праворуч) на поштових марках | ||||
Загальна інформація | ||||
Громадянство |
УРСР Україна | |||
Місце проживання | Прилуки | |||
Народження |
8 січня 1969 (53 роки) Поліське, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
Зріст | 161 см | |||
Вага | 53 кг | |||
Спорт | ||||
Країна | Україна | |||
Вид спорту | біатлон | |||
Нац. збірна | Збірна України з біатлону | |||
Участь і здобутки | ||||
Цербе-Несіна Валентина Адамівна у Вікісховищі | ||||
|
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник Україна | |||
Біатлон | |||
Олімпійські ігри | |||
Бронза | Ліллехаммер 1994 | Спринт | |
Чемпіонат світу | |||
Бронза | Рупольдінг 1996 | Естафета 4×7,5 км | |
Бронза | Брезно - Осрблє 1997 | Командна гонка 7,5 км |
Життєпис
Після закінчення Житомирського механічного технікуму механічної обробки деревини працювала на Прилуцькому меблевому комбінаті контролером відділу технічного контролю. З 1992 року до 1999 року працювала спортивним інструктором на контрактній основі штатної збірної команди України з біатлону.
На Олімпіаді-94 зайняла третє місце в гонці на 7,5 км (перша олімпійська медаль незалежної України), поступившись 1,2 секунди Миріам Бедар з Канади і 0,1 секунди білорусці Світлані Парамигіній.
Була чемпіонкою та призеркою першостей світу, Європи та України з біатлону (протягом 1988–1998 років).
Їй присвоєно звання «Заслужений майстер спорту України» (лютий 1994 року).
1998 року закінчила Чернігівський педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю вчитель фізичної культури. З 2001 до 2003 року працювала директором ТОВ «Європа», а з 2004 року — адміністратором футбольного клубу «Європа» (Прилуки). З жовтня 2004 року працює на посаді начальника відділу молоді Прилуцької міської ради.
У березні 2007 року закінчила Національну академію державного управління при Президентові України.
Державні нагороди
Орден княгині Ольги III ст. (6 березня 2002) — за вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру[2]
Статистика
У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.
- Місця 1–3: кількість подіумів
- Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
- В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
- Старти: кількість стартів
Місця | Індивід. | Спринт | Персьют | Мас-старт | Естафета | Разом |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1 | 1
| ||||
2 |
| |||||
3 | 1 | 1 | 1 | 3
| ||
Чільна 10 | 3 | 3 | 9 | 15
| ||
В очках | 9 | 13 | 3 | 9 | 34
| |
Стартів | 22 | 24 | 5 | 9 | 60
|
Примітки
Джерела
- В. В. Лукашенко, Л. В. Лукашенко. Коростенщина моя… Історико-географічний нарис (видання друге, перероблене, доповнене). —Коростень: 2008. — 204 с. (с. 170)
Посилання
- Троць Петро Валентина Цербе-Несіна: Олімпійську медаль виграла на чужих лижах. Легенда українського біатлону сім років не брала до рук гвинтівку, щоб не було спокуси повернутися у великий спорт, а тепер підтримує футболістів і представляє в міськраді Партію регіонів. // «Україна Молода» № 037 за 26 лютого 2010 року
- Валентина Цербе: «С Баюл говорили только об украинской кухне» // «Вести». 24.12.2013 (рос.)