Церетелі Шалва Отарович

Нащадок грузинського князівського роду Церетелі. Батько, сільський учитель, помер в 1896 році. Вихований вітчимом, машиністом. Є відомості, що до 40 років був повністю безграмотним, не вмів читати і писати. У 1936 закінчив в Тбілісі 1-у показову середню школу для дорослих. За одними відомостями з травня 1905 по серпень 1910 ремонтний робочий служби колії станції Зестафоні, з серпня 1910 по червень 1911 учень в слюсарних майстернях там же, з червня 1911 по липень 1913 рудокоп на марганцевій шахті в Чиатурі. За іншими відомостями, заробляв на життя збройними пограбуваннями. З липня 1913 по червень 1914 жив у Коканді на утриманні вітчима, готувався до вступу в комерційне училище.

З червня по серпень 1914 рядовий 105 Оренбурзького запасного батальйону. З серпня 1914 по липень 1915 прапорщик 168-го Миргородського піхотного полку 9 корпусу на Австрійському фронті. З липня по грудень 1915 — військовополонений в таборах Австрії та Німеччини. З грудня 1915 по по березень 1916 прапорщик Грузинського легіону військовополонених у м. Самсуні (Туреччина).

У 1920 році в Кутаїській в'язниці познайомився з Л. П. Берія. Після встановлення в Грузії радянської влади поступив на службу в грузинську ЧК. У 1938 був переведений на роботу в Москву.

C 1939 начальник прикордонних військ Закавказзя. З 15.08.1941 1-й заступник наркома внутрішніх справ Грузії. У 1946 році призначений заступником міністра державної безпеки Грузії, залишаючись на посаді начальника Управління прикордонних військ.

Після арешту і страти Л. П. Берії в 1953 році, Шалва Церетелі, який перебував на той час на пенсії, був також арештований і в 1955 розстріляний.

• Політбюро і справа Берія. Збірник документів — М.:, 2012. С. 242–243(рос.)
• ОРГАНИ НКВС-МВС по боротьбі з бандитизмом і збройним націоналістичним підпіллям(рос.)
• Рейфілд Д. Р «СТАЛІН і його підручні»(рос.)