Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Київ)

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього, Церква здвиження чесного хреста Господнього «на Кожум'яках»[1] — чинна церква в Києві, на Подолі, пам'ятка архітектури XIX століття (ох. № 284/1-Кв)[2]. Названа на честь одного з найвизначніших християнських свят: Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. З церквою пов'язана назва вулиці Воздвиженської, що починається біля нього й закінчується на перетині з Андріївським узвозом.

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
50°27′45″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування Україна, Київ
Художник Світлицький Григорій Петрович
Початок будівництва 1746
Кінець будівництва 1748
Зруйновано 1811
Відбудовано 1841
Стиль архітектура неокласицизму
Належність УПЦ МП
Адреса вул. Воздвиженська,1.
Епонім Воздвиження Хреста Господнього
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Київ) (Київ)
 Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Вікісховищі

Історія

Зведена у Києві на місці однойменної дерев'яної церкви, побудованої в 1748 році коштом мешканців прилеглої місцевості Кожум'яки, чий ремісничий цех належав до Київського братства. Церква знаходиться Замковою горою, з північно-західного боку.

Під час руйнівної пожежі 1811 року згорів майже весь Поділ, не вберіглась й ця церква. Після пожежі розпочалося будівництво нової кам'яної церкви.

У 1841 році оновлену кам'яну церкву було освячено, а в 1886—1887 роках було здійснено значне розширення церкви. У 1901—1905 роках до церкви прибудували двоповерхову кам'яну прибудову з північного боку, симетричну південній прибудові.

1872 року в церкві отримав хрещення Григорій Світлицький, а у 1891 році Михайло Булгаков.

У 1914 році здійснені добудови в церкві, до початку ХХ століття належать і розписи, виконані Григорієм Світлицьким.

Церква була чинною й після Жовтневого перевороту, але у 1935 року храм все ж таки закрили. У період з 1936 по 1941 роки церковні приміщення використовувались під різні майстерні та склади. Інтер'єру церкви було завдано величезної шкоди. У роки німецької окупації відправа відновилась і відтоді більше не припинялась.

У 1984 року була реконструйована. Нині церква належить УПЦ МП.

Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1786 по 1920 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України (ЦДІАК України)[3].

Церква відкрита щодня, крім понеділка.

Вівторок — четвер: 9:00-15:00, п'ятниця — неділя: 9:00-20:00.

Світлини

Примітки

Джерела

  • Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. — Кн. 1: Київ. — Ч. 3: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. НАН України. Інститут історії України, Інститут археології, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство культури України; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217—2197

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.