Церква Лизогуба
Це́рква усипа́льниця Лизогу́ба (Церква Якова) — будівля, що прибудована до Успенського собору Єлецького монастиря, яка являє собою церкву усипальницю козацьких полковників Лизогубів.
| Церква Лизогуба (Церква Якова) | |
|---|---|
 | |
| 51°29′07″ пн. ш. 31°17′43″ сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Чернігів |
| Засновник | Яків Кіндратович Лизогуб |
| Початок будівництва | 1698 |
| Кінець будівництва | 1701 |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | УПЦ МП |
| Оригінальна назва | Церква Лизогуба |
  Церква Лизогуба (Україна) | |
| |
За час перебування на посаді чернігівського полковника Яків Лизогуб, здійснив значне церковне будівництво, дарував церквам неабиякі коштовності. У 1698 році він розпочав спорудження усипальниці в Успенському соборі Єлецького монастиря. Тут його й поховали, коли він помер (19 серпня 1698 року), а будівництво завершив його син Юхим. Після освячення, що відбулося 14 вересня 1701 року, усипальниця одержала назву церкви Якова. Далі цей храм став усипальницею родини Лизогубів. Богослужіння тут проводили рідко. У ньому розміщувалися багата монастирська ризниця та бібліотека з архівом монастиря, поки їх не знищила пожежа 21 січня 1869 року.
Каплиця побудована дуже тактовно відносно собору — розмір її відповідає розмірові галереї, що раніше знаходилась біля храму. Висота будови разом із дахом сягає майже на половину висоти стін храму. Зараз над каплицею дві невисокі бані, раніше була й третя — над західною частиною.