Церква святого Івана (Рига)

Церква святого Івана (латис. Svētā Jāņa Evaņģēliski luteriskā baznīca) — культова споруда в Ризі (Латвія), парафіяльний храм Євангелістсько-лютеранської церкви Латвії[2].

Церква святого Івана
латис. Svētā Jāņa Evaņģēliski luteriskā baznīca
56°56′51″ пн. ш. 24°06′38″ сх. д.
Тип споруди церква
Сучасний статус діючий
Розташування Латвія, Рига
Перша згадка 1234
Початок будівництва 13 століття[1]
Стиль готика, Відродження, маньєризм
Належність Лютеранська церква
Стан National architectural monument of Latviad[1]
Адреса 24, вул.Скарню
Присвячення Іван Хреститель
Вебсайт Офіційний сайт (латв.)
Церква святого Івана (Рига) (Латвія)
 Церква святого Івана у Вікісховищі

Присвята

Церква присвячена Іванові Хрестителю, тому містить декілька творів мистецтва із зображеннями святого, у тому числі велику картину на північній стороні середохрестя та вітраж справа від головного вівтаря (з півдня). Це вітраж разом з іншими встановили близько 1900 року.

Історія

Церква збудована на місці колишнього палацу ризького єпископа Альберта. У 1234 році домініканці отримали в управління маленьку каплицю палацу та присвятили її Іванові Хрестителю. Близько 1330 року каплицю перебудували, збільшили та продовжували використовувати як каплицю домініканців і парафіяльну церкву до 1523 року, коли на початку Реформації її розорили. У періоді між 1523 та 1581 роками церква слугувала складом, зерносховищем, стайнями, арсеналом. Після того вона стала парафіяльним храмом реформованої Євангелістської лютеранської церкви. Від 1587 церкву декілька разів її розширювали.

У великій ризькій пожежі 31 травня 1677 року церква сильно постраждала, але буда відбудована та отримала новий шпиль.[3]. 1769 року церква отримала бароковий вівтар, 1849 року збудовано нову дзвіницю в неоготичному стилі замість старої. За радянських часів служби в церкві не припинялись.

У наш час церква є діючою, з більш ніж тисячею активних парафіян і службою щонеділі вранці та щосереди ввечері. Церква також є популярним туристичним об'єктом, крім того її використовують як концертну залу через великий розмір та добру акустику.

Галерея
  • Вигляд на головний вівтар
  • Вигляд на північний захід у напрямку органу
  • Головний вівтар і вівтарна частина

Примітки
  1. Latvijas Vēstnesis — 1993.
  2. Banga, Vita; Marina Levina (2007). Rīgas dievnami: Arhitektūra un māksla. Riga's Churches. Architecture and Art (Latvian, German, English, Russian). Riga: Zinātne, Apgads Mantojums. ISBN 978-9984-823-00-3. OCLC 217266501.
  3. «Riga St John's Church», by Ojars Sparitis, privately published 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.