Церква святого Миколая (Белз)

Церква святого Миколая

50°22′54″ пн. ш. 24°00′33″ сх. д.
Тип церква
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Белз
Ідентифікатори й посилання
Церква святого Миколая (Белз) (Україна)
 Церква святого Миколая у Вікісховищі
Церква св. Миколая (колишній костел домініканок)

Церква святого Миколая, колишній костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії (Пречистої Богородиці) та монастир сестер-домініканок — сакральні споруди в Белзі (Львівська область, Україна). Пам'ятка мурованої архітектури доби бароко (1653). Діючий храм УГКЦ. Неподалік церкви знаходилась до пожежі 1739 року кафедральна церква св. Миколи.

Історія

Фундаторка — віленська каштелянова[1] Софія Ходкевич. Спочатку будівлі були дерев'яними, згоріли під час нападу татар 1647 року.

Дідич Моршина Александер Станіслав Белжецький записав фундуш для жіночого домініканського монастиря РКЦ у Белзі, який був забезпечений, зокрема, на його маєтках у Моршині і Довгому. 1684 року монахині (вікарія Катажина Бушовська, субпріориса Вікторія Прусіновська та 3 консиліярки) погодились, щоб його вдова Зофія перенесла «запис» монастирю з відступлених кішинському старості Каз-у Лабенцькому сіл Довге та Моршин на інші маєтки А. С. Белжецького.[2]

Після входження Галичини до складу імперії Габсбургів костел передано греко-католицькій громаді міста. До нього перенесли іконостас та окремі ікони розібраної дерев'яної церкви св. Духа.

У 1944 році після виселення українців в УРСР Белз опинився за так званою лінією Керзона на польському боці, церкву знову переобладнали на римо-католицький костел. Після виселення поляків 1951 року храм закрили. За совітів пропав весь церковний вистрій і надзвичайно багатий парафіяльний архів, яким користувався історик Теофіль Коструба для написання своїх розвідок про Белз.

Дзвіниця — 1906 року, архітектор — Філемон Левицький.

Примітки
  1. дружина каштеляна
  2. Morszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 685. (пол.).— S. 685. (пол.)

Джерела
  • Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів : Літопис, 2004. — 96 с. — С. 58—69.
  • Bełz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 129. (пол.) — S. 129—130. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.