Церква святого Якова (Поворозник)

Церква святого Якова — колишній лемківський греко-католицький храм у с. Поворозник Малопольского воєводства.

Церква святого Якова
Церква святого Якова [1]
Світова спадщина
Церква святого Якова
49°22′ пн. ш. 20°57′ сх. д.
Країна  Польща
Тип Культурний
Критерії III, IV
Об'єкт № 1424
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2013 (37 сесія)
 Церква святого Якова у Вікісховищі

2013 року храм був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні.

Історичний огляд

Храм у Поворознику відомий з 1604 року, але з оригінальної будівлі збереглася тільки частина — ризниця. Зовнішній вигляд сучасної церкви був сформований у XVII–XVII століттях. Однак будівлю значно перебудували під час реконструкції 1813 року. Церкву перемістили зі старого місця на нове через ризик затоплення. Тоді ж храм розширили.

Після операції «Вісла» 1947 року, коли лемки були переселені на західні території Польщі, храм став використовуватися як Римо-католицька церква.

Архітектура

Ця церква належить до класичних взірців лемківського стилю.[2] Має тридільний план, вежу-дзвіницю з похилими стінами, яку увінчує дерев'яне шатро з кованим хрестом. На вежі встановлений дзвін 1615 року.

Менша вежа збудована над навою і вкрита наметовим дахом. Вівтар зовні також увінчаний невеликою вежею. Це найстаріша частина храму. Церква, як було прийнято в типових давніх лемківських храмах, має вікна тільки на південній стороні, що мало практичне (захист від снігу та поривів вітру) і містичне значення (за народними повір'ями, сили зла приходили з півночі).

У храмі немає фресок. Натомість зберігся іконостас XVIII століття. У зв'язку з використання церкви римо-католиками він був перероблений. Ряди Деісуса і пророків розташували на східній стіні нави, інші ікони висять просто на вівтарній стіні.

Збереглись й інші ікони з дияконських дверей, з частини попереднього іконостасу XVII століття, а також образи «Страшного Суду» (1623) й «Оплакування Христа» (1646).

Храм оточений кам'яними мурами зі статуями святих.

Див. також

Примітки
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 37-47

Джерела
  • Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура —Львів, 2006 — С. 235—238.
  • Malinowscy G. i Z., Marciniszyn E. i P. . Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.