Цивета африканська

Цивета африканська[1], цивета[2], цівета, африканська вівера[3] (Civettictis civetta) — єдиний ссавець роду цивета (Civettictis) родини Віверових (Viverridae). Цей нічний, солітарний опортуністичний вид населяє савани й ліси південної і центральної частини Африки. Це найбільший представник африканських віверових, який, до того ж, має унікальне забарвлення: чорно-білі клітинки і плями на тілі, чорні смуги, що оточують очі, непропорційно великі задні кінцівки й коротка грива (2.5–10 см), яка зводиться, коли тварина потурбована або налякана.

Цивета африканська
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Віверові (Viverridae)
Рід: Civettictis
Pocock, 1915
Вид:
Цивета африканська (C. civetta)
Біноміальна назва
Civettictis civetta
Синоніми

Viverra civetta Schreber, 1776

Поширення

Широко розповсюджений у Африці на південь від Сахари й до півночі Намібії, півночі та сходу Ботсвани, північного-сходу ПАРу. Записані на висоті 5000 м над рівнем моря на горі Кіліманджаро. Займає різні місця проживання, включаючи вторинний ліс, помережані деревами чи чагарниками місцевості, а також водне середовище. Як правило, відсутні в посушливих регіонах, за винятком річкових систем у них. Часто зустрічаються на деградованих і знелісених землях, і регулярно зустрічаються поблизу сіл.[4]

Морфологія

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 120—140 см, довжина хвоста: 40–60 см, висота в плечах: 40 см, вага: 9–15 кг.

Опис. Довготілий, кремезнозбудований, довгоногий, приблизно розмірів середньої собаки. При русі вигинає спину і тримає голову низько. Волосся довге і грубі. Лоб світло-сірий, мордочка біла, і широка чорна смуга проходить горизонтально між лобом і мордочкою і продовжується навколо голови на горлі. Чітка світла смуга тягнеться від основи вуха до грудей. На тлі тіла, яке може мати колір від сіруватого до сірувато-коричневого, знаходиться велика кількість плям, клаптів і смуг. Плями менш різкі або й відсутні на плечах і шиї. Лапи чорні. Ноги чорні. Є гребінь темного волосся вздовж хребта до хвоста, який підіймається, коли тварина знаходиться під загрозою або в напрузі. Вуха маленькі, з чорним кінчиком. Пухнастий хвіст з білими й чорними смугами; верх хвоста і кінчик чорні[5].

Поведінка, життєвий цикл

Вид всеїдний і неперебірливий у харчуванні[4]. Зокрема поживою є комахи та інші безхребетні, дикорослі плоди, дрібні гризуни, рептилії, птахи і падло. Тварина здатна вживати отруйних безхребетних (таких, як багатоніжки) і змій. Здобич в основному виявляється за допомогою запаху і звуку, а не зором. Найбільша здобич: зайці й цесарки. Головним чином нічний, але пік активності припадає на ранній ранок і пізній вечір. Солітарний або живе в парах. Виводок, що складається з 2–4 дитинчат, зазвичай народжується влітку в норах, викопаних іншими видами, в ущелинах, або в густій ​​рослинності. Вагітність триває 60–65 днів[5].

Загрози та охорона

Серйозних загроз для виду нема. Проживає в багатьох природоохоронних областях по всьому ареалу. Проте вони зазвичай використовуються для продажу як м'ясо диких тварин, і є одним з найпоширеніших ссавців на ринках диких тварин у Південно-Східній Нігерії, де вони використовуються для виробництва продуктів харчування і виробів із шкіри[4].

Галерея

Примітки

  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
  2. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 157.
  3. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 28.
  4. Вебсайт МСОП
  5. Chris Stuart, Tilde Stuart Field guide to mammals of southern Africa — Struik, 2001, P. 146

Посилання

Література

  • Ray J. C. Civettictis civetta // Mammalian Species.  1995. Вип. 488. С. 1–7. DOI:10.2307/3504320. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.