Цивільно-військове співробітництво Національної гвардії України

У травні 2014 року ЦВС було започатковано, як пілотний проект в Збройних силах України. У 2015 році розпочалося впровадження системи ЦВС, в межах загальної структури Збройних сил України відповідно до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Станом на листопад 2016 року безпосередньо в зоні проведення АТО працювали 19 оперативних груп УЦВС та три центри УЦВС у Сєвєродонецьку, Краматорську та Маріуполі.[1]

У квітні 2017 року командувачем Національної гвардії України було прийнято рішення щодо створення в складі відділу інформаційної підтримки Іміджево-видавничого центру НГУ групи цивільно-військового співробітництва.

• організація цивільно-військового співробітництва Національної гвардії України, забезпечення та реалізація гуманітарних проєктів;
• проведення заходів з формування позитивної громадської думки щодо діяльності Національної гвардії України, зокрема під час участі в антитерористичних операціях, під час введення правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, операціях з підтримання миру і безпеки та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• участь в аналізі соціально-політичної, економічної, релігійної, демографічної, екологічної, санітарно-епідеміологічної обстановки та прогнозування
• її впливу на виконання військовими частинами (підрозділами) НГУ завдань за призначенням;
• організація взаємодії командування з цивільним населенням, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими організаціями в районі виконання завдань;
• 

  Військовослужбовці ЦВС НГУ проводять заняття з патріотичного виховання дітей
  координація діяльності між Національною гвардією України, Збройними Силами України та громадськими організаціями, що стосуються релігійних питань, а також питань, пов’язаних з пошуком тіл (останків) загиблих військовослужбовців: зазначена діяльність регулюється Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року» (у частині, що стосуєть­ся гуманітарного проекту «Евакуація 200»: підпункт 2 пункту 6: «забезпе­ченню проведення пошукових робіт з метою встановлення невідомих місць поховань та імен осіб, загиблих, померлих (зниклих безвісти) під час прове­дення антитерористичної операції, перепоховання їх останків»);
• організація виконання наказів, директив, розпоряджень командувача і вищого командування з питань цивільно-військових відносин;
• участь у розробленні оперативних (бойових) документів у частині, що стосується цивільно-військових відносин;
• організація забезпечення військ інформацією щодо цивільно-військових відносин у районі їх дислокації та застосування;
• підготовка персоналу зі складу місцевого населення для роботи в органах місцевого самоврядування, силових структурах, бюджетних установах на звільненій території та у міжнародних миротворчих операціях;
• формування позитивної громадської думки і забезпечення сприятливих умов для виконання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії покладених на них завдань;
• сприяння в оповіщенні місцевих жителів про пункти збору тимчасово переміщених осіб та їх переміщення до таборів тимчасово переміщених осіб;
• організація роботи оперативних груп цивільно-військового співробітництва на пунктах збору та в тимчасових таборах;
• забезпечення ефективної взаємодії між військовим командуванням та регіональними органами влади, місцевими органами самоврядування, представництвами громадських, неурядових, міжнародних організацій, населенням регіону;
• участь в обміні військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з полону;
• організація роботи з сім’ями військовослужбовців, які зникли безвісти (загинули) під час проведення операції (бойових дій);
• організація співпраці (спільна участь) зі Збройними Силами України з питань цивільно-військового співробітництва;
• сприяння регіональним органам влади, представництвам громадських, неурядових, міжнародних організацій, населенню регіону в отриманні об’єктивної, достовірної, оперативної інформації про дії військ (сил) з дотриманням вимог щодо збереження державної таємниці;
• прогнозування можливих проблем гуманітарного характеру та надання військовому командуванню пропозицій щодо їх локалізації та нейтралізації на ранніх стадіях;
• участь у проведенні гуманітарних акцій, заходах військово-патріотичного виховання молоді;
• здійснення заходів інформаційної підтримки діяльності НГУ;
• співпраця з представниками волонтерських рухів, громадських та релігійних організацій;
• співпраця з військово-цивільними адміністраціями, департаментами освіти і науки, соціального захисту.

• Цивільно-військове співробітництво
• Цивільно-військові відносини
• Управління цивільно-військового співробітництва (Україна)

1. Міністерство та Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ домовилися про співпрацю | Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. mtot.gov.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2018.